Покупець завжди правий. Лісогосподарства не зацікавлені в сертифікації лісів, але без неї далеко не зайдеш

Організаторами міжнародної конференції виступили Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НАУ України, Держкомлісгосп України та Товариство лісівників України. Серед понад 150 учасників конференції у роботі брали участь представники секретаріату Верховної Ради України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету зі стандартизації України, лісогосподарських та деревообробних підприємств, а також широке коло науковців та освітян.
У якості спостерігачів, на конференцію прибули фахівці з Італії, Польщі, Росії, Швеції, а також представники Ради пан-європейської лісової сертифікації (PEFC) та Світового Банку, які представили різні позиції щодо сертифікації та висвітлили міжнародний досвід її розвитку в різних країнах світу.
Нині проблеми сертифікації продукції, як складові сертифікації якості, стали однією з глобальних проблем у світі, зауважив у своєму виступі ректор НАУ, академік Дмитро Мельничук. Для України ця проблема є особливо актуальною, оскільки ми не можемо далі користуватися стандартами країни, якої уже немає. Якість, сертифікація, стандартизація продукції нині є фактором інтеграції нашої країни у співтовариство народів Європи та світу.
Згідно з міжнародними вимогами, зазначив заступник голови Держкомлісгоспу України Микола Ведмідь, питання сертифікації потребують широкого та прозорого обговорення у суспільстві, воно стосується не тільки лісових ресурсів, а й використання природних ресурсів загалом, стану довкілля.
Рівень ведення лісового господарства в Україні, зазначив виступаючий, не нижчий, ніж у багатьох розвинутих країнах Європи і світу. Щорічно в Україні висаджується лісів на 16-25 відсотків більше, ніж вирубується. Держкомлісгосп співпрацює з 140 закордонними фірмами і питома вага обсягу реалізації продукції на експорт становить 40 відсотків від загального обсягу реалізації, а в промисловості та сільському господарстві країни загалом ця цифра коливається в межах 30-35 відсотків. Микола Ведмідь наголосив, що лісогосподарським підприємствам з потужним лісоексплуатаційним потенціалом слід орієнтуватися на зовнішній ринок і бути готовим до жорстких конкурентних умов, оскільки на світовому ринку передбачається зниження дефіциту деревини та зростання попиту на сертифіковану продукцію.
Щодо лісової сертифікації в Україні, то її проведення за схемою FSC було започатковано навесні 2000 року, коли на замовлення компанії “ILMEST” (Словенія) були сертифіковані Тетерівський, Баранівський, Ємільчинський та Білокоровицький держлісгоспи. Сертифікацію проводили інспектори Інституту ринкової екології (Швейцарія). Права на використання логотипу FSC належать не лісогосподарським підприємствам, а фірмі, яка фінансувала проведення сертифікації.
Лісова сертифікація, зауважив у своєму виступі директор ННІ лісового та садово-паркового господарства НАУ Петро Лакида, є певним коромислом, яке дає змогу зважувати екологічні та економічні проблеми, вирішуючи при цьому соціальні питання. Чим раніше ми розберемося з проблемами сертифікації, виберемо свої критерії, індикатори та шляхи її втілення, тим легше буде працювати на міжнародному ринку. Хто не виробляє своїх критеріїв, змушений грати за чужими правилами.
Після проведення пленарного засідання, учасники конференції працювали у наукових секціях. Основні дискусії велися навколо питань розвитку сучасних економічних інструментів лісової політики, зокрема, лісової сертифікації у світі та перспективи її розбудови в Україні. Наголошувалось на тому, що лісова сертифікація є потужним засобом інтеграції України до системи Всесвітньої торгової організації та Європейського Союзу; засобом маркетингу, який дозволяє надавати споживачу інформацію про “екологічно чисте” походження лісових товарів; інструментом покращання практики ведення лісового господарства на засадах сталого управління лісами.
У результаті обговорення наукових доповідей, вивчення практичної діяльності Тетерівського ДВДЛГ, обміну думками з приводу доцільності запровадження сертифікації до системи управління лісами, учасники конференції дійшли висновку про нагальну необхідність створення робочої групи для розробки національних стандартів, адаптованих до найбільш поширених схем лісової сертифікації в Європі. До співпраці у рамках національної робочої групи має увійти якнайширше коло зацікавлених сторін.
Під час роботи конференції представник Світового Банку офіційно заявив про наміри банку розпочати довгострокове співробітництво з Україною, спрямоване на підтримку сталого розвитку лісового господарства країни, першим кроком якого має стати лісова сертифікація. З цією метою, зокрема, для підтримки діяльності робочої групи Світовим Банком та Всесвітнім Фондом Дикої Природи прийнято рішення про виділення першого гранту для України у розмірі 35 тис. доларів США.
Матеріали роботи конференції будуть опубліковані у Науковому віснику НАУ України.

Петро БАЛАНДЮХ