Ось вже кілька днів, як над лісом піднімаються стовпи чорного диму та натужено ревуть бензопили. Торік у селі під лісопилку було виділено аж п”ять площ. Одну завдяки громадськості, можливо, вдасться вберегти. Людям пообіцяли, що більше різати не будуть. Але слова не дотримали. Продовжують валити далі.
Рубка поставлена на конвеєр. Наша присутність лісорубів збентежила. Ніхто з них не виявив бажання з нами спілкуватися. Обмежилися порадою звертатися до підприємця, на якого працюють.
Місцеві мешканці постійно вказують підприємцю на недоліки у веденні рубки. За це, як стверджують селяни, він часто поводиться неадекватно. Правоохоронці Березнянщини нам пообіцяли розібратися у ситуації.
Дивлячись на зрізані дерева, не віриться, що молодий бук міг просто впасти. Сумнівно й те, що підприємець, який здійснює лісоповал, подбає про відновлення поасджень. Скоріше за все, так і лишиться пустка, якщо не протидіяти. Заради справедливості відзначимо, що для трелювання використовується колісний транспорт, який завдає меншої шкоди.
У селі Бегендятська Пастіль, саме в урочищі Мочарки де проводиться рубка з тамтешнього звору прокладено центральний водогін і селяни побоюються, що вода може просто зникнути. Старожили кажуть, що не пам”ятають такого різкого обміління джерела .
В закарпатському “Агролісі” бунтом селян не задоволені. Однак як нам повідомили, планове повалення дерев наразі там заборонено. Та чи надовго?
Негативним фактором, котрий спричинив розвал лісопромислового комплексу та порушив екорівновагу краю, було те, що до лісозаготівель допустили велику кількість нових заготівельників. Їхньою метою було лише отримання миттєвого надприбутку без урахування завданих природі колосальних екологічних збитків. І хоча зараз таких заготівельників менше, та свою справу вони продовжують. Виникає питання? Причин багато, але дати однозначну відповідь неможливо. Об'єднання Агроліс, у віданні котрого 125 тисяч гактарів, лише зараз завершує передачу лісів у держфонд, а про військові лісництва узагалі не йдеться. Єдиним крупним відомчим користувачем буде Міністерство екоресурсів, за яким залишаються заповідні ліси. Однак, напередодні реорганізації, Агроліс пішов на тотальне винищення лісових ресурсів, особливо під маркою санітарних рубок. Значно постраждали ліси першої групи, де особливо поширені самовільні рубки. Саме тому з таким трудом відбувається необхідна інвентаризація лісових ресурсів. Складається враження, що Державний комітет лісового господарства України свого часу поставив за мету знищення лісів Карпат в інтересах "лісових кланів" - як своїх, так і зарубіжних, уся діяльність яких спрямована на одержання прибутків. Що стосується інфраструктури, то практично за останні роки в області майже не ведеться будівництво лісових доріг (хоч відповідна постанова Кабміну щодо Закарпаття прийнята), лісозаготівлі проводяться з грубими порушеннями правил ведення лісозаготівель в гірських умовах Карпат. Так, протягом минулого року за допомогою підвісних установок вивезено лише 2 відсотки деревини, а решта трелюється за допомогою тракторів. Держлісгоспи практично забули про побічне користування лісу, яке також віддане закордонним заготівельникам. Іноземні підприємці задешево скуповують та вивозять наші біо-ресурси і отримують величезні надприбутки. А наша переробна галузь у занепаді.
Ті, хто займається вирубкою лісу зокрема на Березнянщині, кажуть, що вона є законною. Зазначають, що дерева хворіють. Як бути з думкою мешканців села? Вони ж бо готові захистити ліс. Адже для них - це можливість збирати ягоди, гриби чи просто відпочивати. Тому й клопочуть на захист природи.
