1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Цей Технічний Регламент розроблений з метою удосконалення системи управління деревообробною промисловістю засобами технічного регулювання:
- відповідно до зобов’язань України, передбачених Угодою про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством та Україною щодо гармонізації законодавства, на основі Директиви 2001/95/EC від 03.12.2001 "The General Product Safety" (Загальна безпека продукції), а також інших Директив ЕС (Додаток А) і Технічних регламентів України, які стосуються деревини;
- за ініціативою центрального органу виконавчої влади з формування та реалізації державної промислової політики у сфері деревообробки,
- з урахуванням інтересів інших центральних органів виконавчої влади у сферах відтворення, використання та споживання деревини як стратегічно важливого виду сировинних і матеріальних ресурсів України,
- шляхом поліпшення екологічних, територіальних, економічних та адміністративних умов функціонування системи управління деревообробною промисловістю.
Технічний Регламент поширюється на будь-які суб’єкти, що мають безпосереднє відношення до деревних ресурсів під час їх споживання, користування, перероблення та відтворення (далі за текстом – суб’єкти технічного регулювання або суб’єкти), а також на уповноважених ними осіб – резидентів України.
Технічний Регламент є обов’язковим для будь-яких суб’єктів, що мають безпосереднє відношення до деревини, а також до підтвердження відповідності вимогам безпеки, на стадіях її макротехнологічного циклу, зокрема:
- проектування, розроблення технічної і нормативної документації, постановки продукції на виробництво та введення її в обіг,
- виготовлення продукції за типовими проектами, маркування і контролювання якості,
- торгівлі продукцією і виконанні митних процедур,
- гарантійного обслуговування і споживання продукції.
1.2. Технічний Регламент є елементом нормативно-правової бази, що регулює систему управління у сферах відтворення, використання та споживання деревини, містить посилання на законодавчі та нормативно-правові документи більш високого рівня, безпосередньо встановлює загальні для однорідних об’єктів вимоги, визначає номенклатуру нормативних документів, які регламентують специфічні вимоги для конкретних об’єктів.
Технічний Регламент містить класифікацію суб’єктів технічного регулювання у сфері деревних ресурсів, наводить посилання на законодавчі та нормативно-правові документи більш високого рівня, безпосередньо встановлює загальні для однорідних об’єктів вимоги, визначає номенклатуру нормативних документів, які регламентують специфічні вимоги для конкретних об’єктів.
Технічний Регламент є базовим нормативним документом систем управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують задоволення потреб споживачів у виробах з деревини і збереження лісів від необґрунтованого їх вирубування.
Технічний Регламент містить вимоги центральних органів виконавчої влади, що мають відношення до деревини і наведені в національних нормативних документах (додаток Б). Технічний Регламент із урахуванням ступеня ризику заподіяння шкоди встановлює тільки специфічні для деревини вимоги щодо пожежної, радіаційної, промислової, механічної, хімічної та біологічної безпеки та єдності вимірювань, які не забезпечуються загальними Технічними регламентами або які мають ступінь ризику заподіяння шкоди вище ступеня ризику заподіяння шкоди, врахованої загальним Технічним регламентом.
1.3 У Технічному Регламенті під поняттям «продукція деревообробної промисловості» розуміють будь-яку товарну продукцію з деревини або з деревних матеріалів, процеси і послуги, що здійснюються під час її виробництва з урахуванням екологічних, технічних, економічних та соціальних умов функціонування системи управління у сферах відтворення, перероблення, користування та споживання деревних ресурсів (далі за текстом – об’єкти технічного регулювання або об’єкти).
Основні терміни загального уживання використовуються у значеннях, наведених у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" (3164-IV), "Про захист прав споживачів" , "Про стандартизацію" , "Про підтвердження відповідності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності".
Базові терміни спеціального уживання, на основі яких будується спеціальна термінологія, що використається у Технічному Регламенті:
споживач деревини – людина або юридична особа, організація, що безпосередньо використовує продукти лісів і деревини як предмети споживання для забезпечення працездатності своїх енергетичної, рухової, хімічної та біологічної систем життєдіяльності,
користувач деревини – людина або юридична особа, що тимчасово користується об’єктами, у яких є деревина, з метою отримання якої-небудь користі для себе: у предметах споживання, у допоміжних засобах, у товарних виробах під час торговельних операцій та у продукції паливного призначення,
виготовлювач продукції з деревини – людина, юридична особа або організація, що має відношення до виготовлення за чинною нормативною і технічною документацією природних і штучних деревних матеріалів, напівфабрикатів та виробів з деревини,
розробник продукції з деревини – людина, юридична особа, організація або установа, що на основі винаходів і наукових досліджень виробляє нові вироби з деревини, розробляє відповідну нормативну, технічну, технологічну та проектну документації, здійснює перероблення відходів та відтворює деревинні ресурси.
1.4 Технічний Регламент здійснює технічне регулювання умов, за якими забезпечуються виконання вимог суб’єктів щодо захисту їх прав:
- на достовірну інформацію щодо об’єктів, які містять деревину,
- на застосування нормативних документів, які враховують його особисті інтереси під час споживання, використання, перероблення та відтворення деревних ресурсів,
- на безпечні для життя і нешкідливі для здоров’я вироби з деревини, матеріали що використовуються під час їх виготовлення, технічні засоби і умови їх виробництва.
Технічний Регламент може бути доповнений відповідними технічними настановами, які визначають структуру стандартів за групами однорідних об’єктів стандартизації (елементів системи засобів технічного регулювання) і встановлюють в них оптимальні види вимог до об’єктів стандартизації та їх значення. Технічні настанови можуть бути гармонізовані з Європейськими кодексами, що доповнюють відповідні Директиви ЕС.
2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1 Суб’єкти технічного регулювання в деревообробної промисловості
2.1.1 Функціональні суб’єкти технічного регулювання
2.1.1.1Функціональними суб’єктами технічного регулювання в деревообробній промисловостізпитань створення баз даних є міжнародні, регіональні та національні органи метрології, стандартизації і сертифікації та уповноважені ними органи, до обов’язків яких належить створення баз даних всіх видів деревних ресурсів з урахуванням їх стратегічного значення, економічної, культурної та екологічної цінності.
2.1.1.2 Функціональними суб’єктами технічного регулювання в деревообробній промисловості з питань інформації є міжнародні, регіональні та національні органи метрології, стандартизації і сертифікації та уповноважені ними органи, до обов’язків яких входить збір і аналіз інформації, яка потрібна для збалансованого стратегічного і оперативного управління галузями у сфері деревних ресурсів.
2.1.1.3 Функціональними суб’єктами технічного регулювання в деревообробній промисловостіз питань нормування є міжнародні, регіональні та національні органи метрології, стандартизації і сертифікації та уповноважені ними органи, які зобов’язані здійснювати планування у сфері деревних ресурсів, розробляти нормативи для кожної із галузей, здійснювати проектні розробки, що забезпечують раціональне використання деревини.
2.1.1.4 Функціональними суб’єктами технічного регулювання в деревообробній промисловостіз питань контролю відповідності нормативним документам є міжнародні, регіональні та національні органи метрології, стандартизації і сертифікації та уповноважені ними органи, які мають відношення до підтвердження відповідності функціональних властивостей продукції з деревини та яким належить здійснювати постійний контроль за виконанням чинних нормативних документів в частині захисту прав споживачів, дотримання правил приймання, випробувань, контролю відповідності певним показникам та виконання гарантійних зобов’язань, які стосуються споживання, користування, перероблення та відтворення деревних ресурсів.
2.1.2 Галузеві суб’єкти технічного регулювання
2.1.2.1 Галузевими суб’єктами технічного регулювання на державному рівні є центральні органи виконавчої влади або уповноважені органи, що здійснюють координацію дій галузей з метою забезпечення єдиної макротехнологічної політики в сфері деревних ресурсів у цілому.
2.1.2.2 Галузевими міжвідомчими суб’єктами технічного регулювання є органи виконавчої влади або уповноважені органи, що забезпечують координацію дій при втіленні єдиної технологічної політики в окремій галузі сфери деревних ресурсів.
2.1.2.3 Галузевими відомчими суб’єктами технічного регулювання деревних ресурсів є галузеві виконавчі органи або уповноважені органи, що забезпечують єдність технічної політики нормування витрат деревини на окремих технологічних операціях для використання окремими суб’єктами незалежно від їх форми власності, які мають відношення до споживання, користування, перероблення та відтворення деревних ресурсів.
2.1.2.4 Галузевими суб’єктами технічного регулювання за призначенням є органи виконавчої влади або уповноважені органи, які здійснюють контроль використання деревних ресурсів за конкретним призначенням окремими суб’єктами незалежно від форм власності, а саме: для енергетичних потреб, для застосування як конструкційного матеріалу, для хімічного перероблення, для виготовлення виробів культурно-побутового призначення.
2.1.3 Територіальні суб’єкти технічного регулювання
2.1.3.1 Місцевими суб’єктами технічного регулювання є місцеві органи виконавчої влади або самоврядування, що забезпечують будь-якій людини під час споживання, користування, перероблення та відтворення деревних ресурсів безпеку життя і здоров’я, захист приватної та інтелектуальної власності.
2.1.3.2 Національними суб’єктами технічного регулювання єцентральні органи виконавчої влади у сфері стандартизації дерев'яних конструкційних матеріалів та виробів, що забезпечують засобами стандартизації будь-якому підприємцю або юридичній особі під час споживання, користування, перероблення та відтворення деревних ресурсів безпеку його існування і підприємницької діяльності, захист майна та інтелектуальної власності.
2.1.3.3 Регіональними суб’єктами технічного регулювання є міждержавні органи стандартизації, що забезпечують підприємцям або юридичним особам будь-якої країни – члена регіональної організації під час торгівлі продукцією з деревини захист державних і економічних інтересів країни в сфері деревних ресурсів, захист майна та інтелектуальної власності підприємств.
2.1.3.4 Міжнародними суб’єктами технічного регулювання є міжнародні органи стандартизації, що забезпечують країнам – членам регіональних організацій під час торгівлі продукцією з деревини рівність державних і економічних інтересів країн різних регіонів, ліквідацію технічних бар’єрів у торгівлі та екологічну безпеку в глобальному масштабі.
2.1.4 Адміністративні суб’єкти технічного регулювання
2.1.4.1 Адміністративними суб’єктами з надзвичайними повноваженнями є центральні органи виконавчої влади, що відповідно до своїх повноважень забезпечують у сфері деревних ресурсів:
- організацію попереджувальних і рятувальних робіт в надзвичайних ситуаціях та під час ліквідації наслідків геофізичних катаклізмів, стихійних лих і техногенних катастроф;
- пожежну, радіаційну, грозову, хімічну і біологічну безпеку життя населення або будь-якої людини.
2.1.4.2 Адміністративними суб’єктами державного нагляду є центральні органи виконавчої влади або уповноважені органи, яким доручено проведення обов’язкової сертифікації, що відповідно до своїх повноважень здійснюють державний нагляд за дотриманням безпеки для життя і здоров’я будь-якої людини в сфері деревних ресурсів будь-якими суб’єктами, які застосовують:
- потенційні вибухонебезпечні споруди та посудини під тиском;
- спеціальні вантажно-розвантажувальні і транспортні засоби, що використовуються для деревини;
- деревину і вироби з деревини в будівництві та промисловості будівельних матеріалів;
- деревину для виготовлення виробів культурно-побутового призначення.
2.1.4.3 Адміністративними суб’єктами з підтвердження відповідності є центральні органи виконавчої влади або уповноважені технічні комітети зі стандартизації, а також органи добровільної сертифікації, що відповідно до своїх повноважень в сфері деревних ресурсів здійснюють нормування і підтвердження відповідності продукції з деревини:
- за споживчими властивостями відповідно до призначення;
- за параметрами, що сприяють зняттю технічних бар'єрів в торгівлі;
- за якісними показниками, що забезпечують економічну безпеку суб’єктів;
- за вимогами щодо введення продукції в обіг.
2.1.4.4 Адміністративними суб’єктами самоврядування є центральні і місцеві органи виконавчої влади або уповноважені органи, що відповідно до своїх повноважень здійснюють регулювання відносин у сферах:
- приватної, родинної, колективної та державної власності на деревні ресурси,
- ціноутворення на деревні ресурси різного призначення,
- конкурентоспроможності деревних ресурсів щодо інших матеріальних ресурсів,
- розвитку виробництва різних форм власності у сфері деревних ресурсів,
