Проблеми розвитку деревообробної галузі в перехідний період до ринкових відносин на Україні




В даний час до складу бувшого Міндеревпрому входять як державні, так і орендні, акціонерні та приватизовані підприємства. При цьому в лісовій і деревообробній промисловості орендні і приватизовані підприємства складають 93,7 %.

Дана галузь являється складовою частиною Державного комітету промислової політики України.
При тому розриві господарських зв’ язків з бувшими республіками Союзу, ліквідації державного органу управління деревообробної промисловості поєднання цих галузей позитивно сказується на роботі підприємств лісової і деревообробної промисловості. З перших кроків входження лісової і деревообробної
промисловості до Державного Комітету промислової політики здійснювалось на практиці все, щоб допомогти у вирішенні ряду складних проблем для наших підприємств - це прискорення будівництва заводів деревинно-стружкових плит, технічне переобладнання підприємств, виділяли метал для здійснення бартерного обміну на лісосировину, нітропродукцію, другі матеріали з іншими країнами. Надавалась фінансова допомога підприємствам галузі в тому числі і підприємствам нашої Львівської області. Словом, все робилось, щоб підприємства лісової індустрії, образно кажучи, твердо стали на ноги в цей непростий час.
Але в даний період, коли ринкові відносини в Україні тільки формуються, а підприємства лісової і деревообробної галузі отримали значну самостійність, більшість із них основну увагу стали приділяти отриманню максимального прибутку не за рахунок збільшення маси продукції, а за рахунок підвищення цін, зменшення асортименту виробів і тому подібне. Додайте до цього низьку виконавчу дисципліну по кооперованих поставках, різке скорочення поставок лісу із Росії і, як наслідок, в першому півріччі 1998 р., порівняно з відповідним періодом 1997 р., виробництво меблів у натуральному обчисленні становило в середньому 65-70 %, у тому числі шаф - 90,4%, столів - 73,6%, диван-ліжок - 68,3%, табуретів- 66,6%, крісел-ліжок - 43,2%, ліжок - 40,7%.
Трохи покращилась ситуація на підприємствах галузі за 1999 рік. Хоча великі перебої з лісосировиною та смолами призвели до того, що виробництво ДСП зменшилось на (12,8%), ДВП і струганого шпону - відповідно на 3 млн.м2 (12,5%) і 950 т.м.2 (24%).
Складне становище з нітроцелюлозними та поліефірними лаками. Підприємства України практично не виготовляють поліефірних лаків, а поставка їх з Росії ускладнена через труднощі з розрахунками.
Як приклад, для виробництва однієї тони лаку потрібно завезти із Росії біля 88% сировини.
Виробництво м’ яких меблів стримується обмеженими ресурсами тканин, настильних матеріалів.
Текстильні підприємства України спроможні виготовити 40% оптимальної потреби облицювальних тканин, а враховуючи незабезпеченність бавовною і того менше. Обмежені ресурси вати і тканин для пошиття волокнистих настильних матеріалів, немає компонентів для виробництва поролону, формованих елементів із латексу та пінополіуретану на простих поліефірах.
Але найгірше становище склалося у виробництві решітчастих меблів насамперед стільців, у 1998 - 5,8 мільйона, то в цьому році, мабуть не буде 2,0 мільйони штук.
Така ж картина і з дитячими ліжками. Це наслідки не тільки недопоставки галузі пиловника твердолистяних порід, але через багаторазове збільшення цін на сировину та енергоносії.
І, мабуть, на нашу думку, в таких складних умовах нам навпаки необхідно значно збільшувати поставку добротних меблів на експорт і за виручені кошти купувати необхідні матеріали.
Позитивні приклади є: наприклад Стрийський меблевий комбінат (директор Климух Іван Васильович), який більш як 15 років поставляє меблі на екпорт. Але доля меблів, які експортуються в цілому галуззю за кордон, занадто ще мала.
За останні роки значних успіхів домоглось також АТ “Янівська меблева фабрика”. Меблі виробляються тут конкурентоздатні. Колектив домігся того, що кожного року оновлюється асортимент меблів на 80 - 85 %.
Виграє підприємство також і тим, що в порівнянні з аналогічними виробами, ціни на виробництво меблів на 30 - 40 % нижчі від закордонних аналогів.
Важливим здобутком цього колективу є також утворення окремої компанії “Киянка”, яка взяла на себе практично функції бувшої торгової фірми “Меблі”. Завдяки вмілій організації маркетингової діяльності на високому рівні забазпечується максимальна реалізація продукції, що є дуже важливим фактором в успішній роботі кожного підприємства в теперішніх умовах.
Хотілось би звернути увагу і на те, що робота в умовах ринкових відносин - це дуже жорстка справа. Конкуренція, як відомо, це не соцзмагання. А щоб вижити, потрібно кожному керівнику володіти питаннями: а) хто є найбільшим виробником аналогічної вашій продукції; б) які обсяги продаж продукції конкурентів; в)основні характеристики, рівень якості продукції конкурентів; г) рівень цін на продукцію конкурентів. А більшість підприємств, і зараз, ще до цього не готова. Для яких прошарків суспільства виробляє товари? Потрібно вдосконалювати структуру управління підприємствами з врахуванням роботи в умовах ринку.
Багато проблем у працівників деревообробної промисловості. Враховуючи те, що Україна малолісна держава, назріла необхідність щодо прийняття відповідних директивних документів про визначення головних організацій, на які покласти функції контролю за використанням деревини, концентрації та розвитку потужностей по її переробці. Неохідно ввести суворий державний контроль за використанням деревної сировини по всіх відомствах незалежно від форм власності і підпорядкування. А, що стосовно твердолистяних порід, то треба чітко визначити пріоритетну продукцію, на яку виключно може використовуватись ця сировина. Поряд з цим повинна активно вестись робота по заміні цінних порід модифікованою деревиною м’ яких листяних порід та інші заходи.
Питання концентрації виробництва по переробці круглого лісу на пиломатеріали з одночасним випуском специфікованих пиломатеріалів і максимально готових меблевих заготовок з подальшою їх поставкою споживачам потребує також вирішення. Так, потужності по лісопиленню на деревообробних підприємствах в поточному році загружені на 38 - 41 %. Не буде випущено 1,1 млн.куб.м. пиломатеріалів і за рахунок цього втрачено майже 500 тис.куб.м. відходів, які можна було б використати для випуску деревних плит, товарів і дозволило би вивільнити 1,2 млн.куб.м лісу.
З цією метою, поряд з організаційними заходами по раціональному використанню деревини в лісопильно-деревообробній промисловості необхідно продовжити роботу по технічному переоснащенню і, в першу чергу, за рахунок збільшення обсягів
стрічкового лісопилення, створення потужностей по переробці малоцінної деревини і відходів, що дозволить значно краще використовувати деревину і сировину і скоротити витрати енергоносіїв.
В період переходу до ринкових відносин на багатьох підприємствах зовсім занедбаний економічний аналіз господарської діяльності, а в недалекому майбутньому призведе до того, що із-за високої ціни продукції не буде її збуту. Вже зараз є негативні приклади.
За останні роки значно скоротилося виробництво фанери. Використання потужностей починаючи з 1990 року щорічно знижується. Це в той час, коли Україна значно відстає від Європейський країн по виробництву цього прогресивного матеріалу.
На душу населення у нас виготовляється фанери менше ніж у Фінляндії, Швеції та Німеччині у вісім раз. При цьому треба мати на увазі, що з 1985 року по 1990 рік майже всі фанерні підприємства проводили роботу по технічному переозброєнню: це Оржівський ДОК - виробництво великоформатної водотривкої фанери потужністю - 50тис.м3 на рік “Львівський фанерний комбінат” (нині АТ “Львівфанпромторг” ) і ряд інших підприємств.
Мабуть виробничникам і нам науковцям варто більш детально порадитись, накреслити перспективу майбутнього фанерних підприємств України.
Може, не доцільно надалі здійснювати це виробництво на багатьох підприємствах, і ділити ту невелику кількість сировини, що ввозиться з такими труднощами на Україну, на всі існуючі цехи.
Може було більш раціонально залишити 5-6 базових підприємств. Інші підприємства або цехи можна було б перепрофілювати, наприклад, на виготовлення меблевих щитів з стільниковими заповненням, на виробництво сірників, товарів широкого вжитку та інше.
Незадовільна робота нашої галузі промисловості останніх років переконливо свідчить про те, що без суворого контролю за розподілом та використанням лісосировинних ресурсів та їх відтворення на самозабезпечення деревообробні підприємства працювати не зможуть. Про це свідчать факти, які були приведені вище.
Тому питанню розвитку комплексних лісових підприємств на територіх Карпатських та інших областей України, сьогодні належить особлива роль, якщо не вирішальна.
Створення в свій час комплексних лісових підприємств (лісокомбінатів) відіграло позитивну роль у справі раціонального використання та, збереження і відтворення лісів Карпат. У ліс прийшов єдиний господар , який на основі тісних взаємозв’ язків між процесами лісовідновлення, лісоексплуатації і глибокої переробки деревини взяв на себе всю повноту відповідальності за кінцеві результати виробництва.
Комплексний розвиток цих галузей у лісокомбінатах дав змогу сконцентрувати матеріальні та трудові ресурси, усунити негативні наслідки нераціонального лісокористування минулих років, стабілізувати обсяги лісозаготівель, наростити потужності виробництва пиломатеріалів, деревних плит, меблів і забезпечити третину випуску товарної продукції колишнього Мінліспрому та стати лісокомбінатам - базовими підприємствами лісової і деревообробної промисловості.
Завдяки проведенню довгострокової цілеспрямованої науково-технічної програми, за 30 років підвищена лісистість території Карпатських областей на 4,2%.
Своєчасне заліснення не вкритих лісом земель і кам”янистих розсипів у лісовому фонді комплексних лісових підприємств дозволило збільшити площу насаджень на 150 тис.га, загальні запаси деревини - 104 млн.куб.м. Нині загальний середній приріст деревини зріс на 26% становить щороку 5,4 млн.м3. Тепер на 98% вкриті лісом землі зайняті цінними буковими, дубовими, смереково-ялицевими насадженнями, які найбільше виконують захисні та санітарно-гігієнічні функції і відповідають народно-господарським інтересам.
Лісозаготівельна галузь протягом 25 років працювала стабільно, встановлені завдання по вивезенню деревини виконувались і лише останні 3-4 роки ряд показників у галузі не виконуються.
Особливо знизився рівень роботи на лісозаготівлях з 1995 р., внаслідок чого не виконується поставка сировини на переробку.
Основними причинами нестабільної роботи галузі стали розлад господарських зв”язків, різке погіршення матеріально-технічного постачання, в першу чергу паливно-мастильних ресурсів необгрунтована лібералізація цін, а також непідготовленість підприємств до роботи в нових економічних умовах. Знизились і обсяги виробництва в натуральних показниках.
Враховуючи, що лісозаготівельна галузь майже всю техніку отримувала за межами України, не зовсім придатну для роботи у гірських умовах, необхідно створювати свою власну технічну базу по виготовленню лісозаготівельної техніки та ручного інструменту: бензомоторні та електромоторні пилки, модернізувати під гірські умови колісні трелювальні трактори (Харківський завод), лісовозні автомобілі (Кременчуцький завод). Розширити виготовлення запасних частин до лісозаготівельної техніки.
Важливою проблемою, яка вирішується є заміна імпортних матеріалів на вітчизняні у зв’ язку з відсутністю валюти. Створено вітчизняне виробництво шарувато-паперового пластику на рецептурних сполуках для ламінування плит без меламіну, клею-розплаву підвищенної термостійкості. Необхідно створювати промислове виробництво фотоініціатора для серійного поліефірного лаку та грунтів, що є замінниками компонентів імпортних марок, глянцевого безстирильного поліефірного лаку, проводиться робота по створенню виробництва матуючих добавок.
Заслуговує увагу технологічний процес одержання кольорових поліефірних покрить на меблевих деталях. Ця робота, як відомо, виконується частково вченими нашого університету.
Необхідно ширше впроваджувати відпрацювання технологічних режимів ультрафіо-летової сушки кольорової поліефірної композиції. Випробування, які проводились на Івано-Франківській МФ показали, що забарвлені лакові композиції на основі серійних лаків можуть формувати якісне покриття в умовах виробництва, добре затверджуються і відповідають вимогам стандартів. Таку технологію доцільно застосувати у виробництві кухонних, дитячих та медичних меблів,товарів народного вжитку.
Серед нових матеріалів є також полотно неткане голкопробівне, придатне для застосування у виробництві м’ яких меблів. Це полотно можна використовувати як настильний матеріал (по пружинному блоку взамін мішковини) і як пакувальний матеріал.
В меблевому виробництві також є проблема, пов’ язана з негативним впливом ацетону на здоров’ я працівників. Цією проблемою також частково займаються вчені нашого ВУЗу.
Результати випробувань нового розчинника на Івано-Франківській МФ та Тернопільському МК показали, що цей розчинник може бути ефективним замінником ацетону.
Заміна деревини на шкло по товщині 8-10мм у кількості 470 тис.кв.м, застосування дзеркал вивільняє близько 21 тис.куб.м круглого лісу.
Враховуючи значні обсяги використання інструменту в галузі, потребує вирішення питання інструментальної бази деревообробної та меблевої промисловості. З цією метою організовується виготовлення інструменту, в т.ч. твердосплавного для рамних пил на Івано-Франківському лісокомбінаті, а також опрацьовується з Кам’ янець-Подільським заводом.
З інститутом УкрНДІспецсталь та об’єднанням “Дніпроспецсталь” опрацьовано питання по створенню нових марок сталі для деревообробного інструменту. На окремих підприємствах такі марки вже впроваджуються.
Необхідно розробляти технологічне устаткування та створено потужності на промислових підприємствах України для виготовлення шліфувальних інструментів, а також образивних кругів для заточки пил, які раніше отримували із Санкт-Петербургу. Це також важлива проблема.
І на закінчення хочеться відмітити що успіх справи залежить в першу чергу від кадрів, їх підготовки.
Основним учбовим закладом по підготовці фахівців з спеціальною вищою освітою, для лісової і деревообробної промисловості і лісового господарства нашої держави є наш Український державний лісотехнічний університет. Випускники вузу, як правило, починають свою трудову діяльність майстрами, технологами, механіками, економістами.
В кількісному відношенні галузь, практично, забезпечується фахівцями лісового профілю.
В галузі працює біля 12 тис. фахівців з вищою освітою. Більшість з них - випускники нашого університету. Рівень кваліфікації фахівців в цілому відповідає виконуючим функціям. Тому закономірно, що багато наших випускників стали провідними господарськими керівниками на Україні.
Але проблем в цьому питанні ще багато. Сьогоднішня молодь після випуску ще слабо постигає суть ринкової екооміки. Деякі випускники не володіють технікою роботи з цифрами, слабо володіють методами економічного аналізу, не приучені до економічного обгрунтування технологічних процесів та прийняття рішень. В цьому напрямку ми вбачаємо і свої резерви в поліпшенні даної справи.
Ці проблеми ми знаємо в університеті. Тому ідея по створенню технополісу, налагодження навчання - школа (ліцей) -технікум - коледж - університет ( бакалавр - магістр - доктор ) дасть можливість усунути ці недоліки. Крім того, до цього ще добавляється тісний зв’ язок виробництва з наукою. Ми надіємось, що наші випускники, особливо менеджери, технологи та механіки внесуть свій вклад у розвиток нашої галузі і гідно будуть примножувати здобутки та утверджувати незалежність нашої держави.
 








Последние обьявления
Login
Логин:  
Пароль:  
 
Для того, что бы получить дополнительные возможности в системе, Вам надо пройти регистрацию . Регистрация бесплатная

Проблеми розвитку деревообробної галузі в перехідний період до ринкових відносин на Україні - www.PromWood.com
Пользователи OnLine: 
Die Geschichte der Forstwirtschaft | Holzbearbeitung | Holzarten | Holztrocknung | Maschinen und anlagen | Finishing holz | Biokraftstoff | Holzkohle | Forest Directory | Охота