З 13 грудня 2005 року заблоковано експорт деревини з України. Експртувати її можуть лише посередники, а виробники лісу – ні

 А експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев взагалі забороняється.
При цьому сертифікат про походження лісоматеріалів видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері лісового господарства або його територіальним органом і підтверджує законність придбання лісоматеріалів. Однак Порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів затверджується Кабінетом Міністрів України. Зрозуміло, що цього Порядку наразі немає. Для затвердження цього порядку Кабміну надається аж 3 місяці.
Таким чином, з 13 грудня 2005 року експортувати лісоматеріали та виготовлені з них пиломатеріали на законних підставах неможливо. Який вихід для експортерів лісу може бути? Прийняття Закону України від 08.09.2005 р. №2860-IV "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" є однозначним форс-мажором для експортерів лісу. Щоправда, не всі нормативно-правові акти визначають дії держави форс-мажором, але є 2 таких документи, які вважають нові забороняючі дії державної влади форс-мажором. Зокрема, відповідно до „Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов`язання), що видається суб`єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", який затверджено Наказом ДПАУ від 25.02.2002 №83, форс-мажорні обставини в операціях з давальницькою сировиною – це непередбачені та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія, паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або інші обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, у тому числі на їх переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом, що призводять до порушення умов укладених контрактів, Закону України від 04.10.2001 №2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та інших законодавчих актів. Також Правила користування електричною енергією, які затверджено Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28, до форс-мажору відносять, зокрема, умови, регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов`язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.
Таким чином між експортерами та імпортерами вступають в дію статті, які регулюють їхні дії в обставинах форс-мажору. Зазвичай, це припинення розрахунків та операцій на визначений термін без жодних санкцій для контрагентів на певний термін.
Однак прийняття Закону України від 08.09.2005 р. №2860-IV "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" суперечить низці міжнародних угод України, а також українському митному законодавству. Варто лише нагадати, що Президент України накладав на нього вето через те, що введення заборони на вивіз лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев суперечить статті XI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ), згідно з якою жодні заборони чи обмеження, крім мита, податків чи інших зборів, не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони. Тож прийняття Закону негативно позначиться на процесі вступу України до Світової організації торгівлі.
Крім того, запропонованою процедурою сертифікації охоплюються всі лісоматеріали і пиломатеріали, окрім лісоматеріалів і пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. Але логіка Закону спотворена, адже у разі визнання за необхідне запровадження процедури сертифікації, вона має застосовуватися, насамперед, стосовно лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев.
Крім того, стаття 282 Митного кодексу передбачає, що для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 р. №255 органом, уповноваженим видавати сертифікати походження з України, визначено Торгово-промислову палату або регіональні торгово-промислові палати.
Таким чином, в Україні запроваджено видачу сертифікатів походження навіть у тому випадку, коли це не вимагається національними правилами країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України. Але більше того, виникає суперечність з Рішенням про Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 р., відповідно до статті 11 якого “при экспорте товаров из государств - участников Соглашения сертификат о происхождении товара выдается уполномоченным органом в соответствии с национальным законодательством государства-экспортера. Сертификат оформляется на специальном защищенном бланке формата А4 (210 х 297 мм), изготовленном типографским способом. Срок действия сертификата формы СТ-1 составляет 12 месяцев со дня выдачи. Государства - участники Соглашения обмениваются образцами сертификатов формы СТ-1, печатей органов и подписей лиц, уполномоченных удостоверять сертификаты. Без представления указанных образцов сертификаты считаются недействительными, и на товары не распространяются преференции, предусмотренные Соглашением”. Прийняття Закону порушує цю міжнародну угоду, оскільки виявляється, що сертифікати про походження видаватиме не один орган, а два. А форма СТ-1 ніби не стосується деревини та піломатеріалів!
Крім того, при прискіпливому прочитанні частини третьої статті 2 Закону можна прийти до жахливого висновку про те, що сертифікати зможуть отримувати лише посередники, а безпосередні власники-виробники лісу його отримати, за Законом, не зможуть. Дивіться самі: “Сертифікат про походження лісоматеріалів видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері лісового господарства або його територіальним органом і підтверджує законність придбання лісоматеріалів”. Тобто сертифікат підтверджує законність придбання, але чомусь він не підтверджує законність вирощення та виробництва, адже власниками лісу переважно стають або шляхом його вирощення або купівлі. Тобто держлісгоспи, за Законом, сертифікатів про походження деревини ніколи не отримають. Як це не дивно. Сподіваємося, що Кабмін не буде прискіпливим до букви Закону при затвердженні Порядку видачі деревини сертифікатів про походження. А держлісгоспи є першими зацікавленими особами у скасуванні цього Закону, оскільки він забороняє їм експорт виробленої продукції.
Коли публікація була готова, Кабінет Міністрів України постановою від 21.12.2005 №1260 затвердив Тимчасовий порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, дію якого поширив на всіх суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами. Дякувати Богу, Порядок поширюватиметься на всіх експортерів, а не лише на тих, хто придбав лісо- та пиломатеріали для експорту. Крім того, через скандальність ситуації Кабмін вирішив діяти швидко і не зовсім законно (оскільки Закон не передбачає тимчасовості Порядку), і невдовзі буде постійний Порядок. Тому зміни триватимуть. Про актуальність проблеми говорить те, що сертифікат видається у день подання документів, а не через день, десять днів чи місяць!
Експортерам для отримання сертифіката потрібно подати обласному управлінню лісового господарства Держкомлісгоспу заяву за встановленою формою, до якої додати копію (з обов`язковим пред`явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів). Видається сертифікат на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі. Але чомусь не сказано, що сертифікат видається на партію лісоматеріалів за одним лісорубним квитком, через це виникатимуть скандальні ситуації, коли за одним квитком отримуватимуть декілька сертифікатів.
 
Віталій МОСЕЙЧУК.