Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2007 р. № 733

ПОРЯДОК
поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок
Загальна частина

1. Цей Порядок встановлює єдині вимоги до поділу лісів на категорії, умови та ознаки віднесення їх до таких категорій, а також виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування.
2. Ліси залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії:
1) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
2) рекреаційно-оздоровчі ліси;
3) захисні ліси;
4) експлуатаційні ліси.
3. Ліси, що зростають на одній території і відповідають умовам і ознакам віднесення до різних категорій, відносяться до тієї з них, для якої у визначеному законодавством порядку встановлений режим більш обмеженого лісокористування.
4. Межі лісів, визначених для віднесення до однієї з категорій, проводяться уздовж природних меж, квартальних просік, ліній зв’язку і електромереж та інших чітко визначених на місцевості розмежувальних ліній — залізниць та автомобільних доріг, канав, каналів, газо- та нафтопроводів, візирів, протипожежних розривів і вододільних ліній.

Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення

5. До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться лісові ділянки, що виконують природоохоронну, естетичну функцію, є об’єктами науково-дослідних робіт на довгочасну перспективу, сприяють забезпеченню охорони унікальних та інших особливо цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів, зокрема:
1) розташовані в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
2) розташовані в межах історико-культурних заповідників, меморіальних комплексів, місць, пов’язаних з важливими історичними подіями, охоронних зон пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва.
До лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення відносяться також унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення.

Рекреаційно-оздоровчі ліси

6. До рекреаційно-оздоровчих лісів відносяться лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію, використовуються для туризму, зайняття спортом, санаторно-курортного лікування та відпочинку населення і розташовані:
1) у межах міст, селищ та інших населених пунктів;
2) у межах округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій і курортів;
3) у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів;
4) у лісах зелених зон навколо населених пунктів. Площа таких лісових ділянок визначається за нормативами згідно з додатком 1;
5) поза межами лісів зелених зон, що виділяються за нормативами згідно з додатком 2.

Захисні ліси

7. До категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об’єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема:
1) лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів);
2) лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у смугах відведення каналів, залізниць та автомобільних доріг;
3) лісові ділянки (смуги лісів) у ярах, на легкорозвіюваних пісках, рекультивованих землях, кам’янистих розсипах, малопотужних кам’янистих ґрунтах, у високогірних зонах, на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів (протиерозійні ліси), які виділяються за нормативами згідно з додатком 3;
4) лісові ділянки (смуги лісів), які прилягають до смуг відведення залізниць і виділяються з категорії експлуатаційних лісів на 500 метрів з кожного боку. У гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень до розмірів, що забезпечують захист залізниць і безпеку руху;
5) лісові ділянки (смуги лісів), що прилягають до смуг відведення автомобільних доріг державного значення і виділяються з категорії експлуатаційних лісів шириною 250 метрів з кожного боку дороги. Для забезпечення захисту зазначених доріг і безпеки руху у гірських районах ширина смуг лісів у разі потреби може бути збільшена з урахуванням результатів спеціальних обстежень;
6) лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, які виділяються з категорії експлуатаційних лісів за нормативами згідно з додатком 4. Ширина наявних смуг лісів, що перевищує нормативи, не підлягає перегляду;
7) інші лісові ділянки (смуги лісів), які не мають зазначених у підпунктах 1—6 цього пункту ознак віднесення до категорії захисних лісів, розташовані:
на схилах балок і річкових долин з крутизною схилів до 25 градусів (байрачні ліси);
серед безлісної місцевості та мають площу до 100 гектарів.

Експлуатаційні ліси

8. До категорії експлуатаційних лісів відносяться лісові ділянки, що не зайняті лісами природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, рекреаційно-оздоровчими та захисними лісами (категорії лісів з особливим режимом лісокористування). Експлуатаційні ліси призначені для задоволення потреб національної економіки у деревині.

Умови та ознаки виділення особливо захисних лісових ділянок

9. У межах лісових ділянок, що віднесені до однієї з категорій лісів, можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки, для яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
10. Виділення особливо захисних лісових ділянок здійснюється за нормативами згідно з додатком 5. Нормативи такого виділення уточнюються з урахуванням місцевих природних умов органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу (далі — органи Держкомлісгоспу) за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами Мінприроди (далі — органи Мінприроди).
11. Лісові ділянки площею до 50 гектарів, що розташовані в межах лісових масивів і мають велику розосередженість, відносяться до особливо захисних лісових ділянок і виділяються відповідно до нормативів, згідно з додатком 3.
12. Лісові ділянки із щільністю радіоактивного забруднення ґрунту більш як 10 Кі/км2 відносяться до особливо захисних лісових ділянок незалежно від їх площі та розосередженості.

Подання і розгляд клопотання щодо віднесення лісів до відповідних категорій та виділення особливо захисних лісових ділянок

13. Державні лісовпорядні організації готують за погодженням з власниками лісів та постійними лісокористувачами клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність з цим Порядком та надсилають його органові Держкомлісгоспу разом з:
обґрунтуванням, підготовленим державною лісовпорядною організацією або науковою, проектно-пошуковою установою за участю інших заінтересованих сторін;
планом лісових ділянок, які передбачається віднести до відповідної категорії лісів;
характеристикою лісових ділянок, які передбачається віднести до відповідної категорії, згідно з додатком 6;
відомостями розрахункової лісосіки, якщо зміна категорії впливає на розрахункову лісосіку, згідно з додатком 7.
14. Крім того до клопотання щодо приведення існуючого поділу лісів у відповідність з цим Порядком додаються для лісових ділянок, визначених:
підпунктом 4 пункту 6 цього Порядку, — відомості щодо площі лісів зелених зон згідно з додатком 8;
підпунктом 5 пункту 6 цього Порядку, — відомості щодо площі рекреаційно-оздоровчих лісів, які розташовані поза межами лісів зелених зон, згідно з додатком 9;
підпунктом 3 пункту 7 цього Порядку, — відомості щодо площі протиерозійних лісів згідно з додатком 10;
підпунктами 4 і 5 пункту 7 цього Порядку, — рішення відповідних органів про будівництво залізниць, автомобільних доріг державного значення;
підпунктом 6 пункту 7 цього Порядку, — відомості щодо площі смуг лісів, що зростають уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів, згідно з додатком 11;
підпунктом 7 пункту 7, — відомості щодо площі захисних лісів, що розташовані на схилах балок і річкових долин, серед безлісної місцевості, згідно з додатком 12.
15. Підприємства, установи, організації та особи, заінтересовані у змінах установлених категорій, звертаються з відповідним клопотанням згідно з пунктами 13—14 цього Порядку.
16. Орган Держкомлісгоспу розглядає клопотання разом з матеріалами до них, готує за погодженням з органом Мінприроди, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами відповідний висновок і надсилає його разом з клопотанням у місячний строк Держкомлісгоспу.
17. Держкомлісгосп розглядає клопотання разом з матеріалами до нього та приймає за погодженням з Мінприроди у місячний строк рішення про віднесення лісів до відповідної категорії.
18. У разі встановлення або зміни відповідно до законодавства основного цільового призначення лісової ділянки державні лісовпорядні організації з урахуванням такого рішення вносять до матеріалів лісовпорядкування зміни щодо поділу лісів на категорії, визначені підпунктами 1 і 2 пункту 5, підпунктами 1—3 пункту 6 та підпунктами 1 і 2 пункту 7 цього Порядку, без здійснення процедури розгляду клопотання щодо віднесення лісів до категорій, передбачених цим Порядком.
19. Державні лісовпорядні організації для виділення особливо захисної лісової ділянки готують (у разі потреби з використанням матеріалів спеціальних обстежень) за погодженим з власниками лісів та постійними лісокористувачами відповідне клопотання, що надсилається органу Держкомлісгоспу разом з відомостями щодо площі особливо захисних лісових ділянок згідно з додатком 13.
20. Орган Держкомлісгоспу розглядає клопотання щодо виділення особливо захисних лісових ділянок разом з матеріалами до нього та приймає за погодженням з органом Мінприроди у місячний строк відповідне рішення.
Додаток 1
до Порядку

НОРМАТИВИ
визначення площ лісових ділянок, що відносяться до лісів зелених зон

1. Згідно з цими нормативами визначаються площі лісових ділянок, що відносяться до лісів зелених зон та їх лісопаркових частин навколо населених пунктів із чисельністю населення до 1 млн. чоловік.
Для населених пунктів із чисельністю населення понад 1 млн. чоловік зазначені площі виділяються за індивідуальними проектами.
2. Визначення площ лісових ділянок здійснюється з урахуванням природних умов, наявності промислових об’єктів, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів (будинків відпочинку, пансіонатів, дитячих оздоровчих та спортивних таборів тощо), а також місць масового відпочинку населення.
3. Площі лісових ділянок у межах населених пунктів, а також тих, що межують з ними або розташовані поблизу і віднесені до інших категорій лісів, для яких встановлений режим більш обмеженого лісокористування, враховуються під час визначення площ лісів зелених зон.
4. Залежно від санітарних і кліматичних умов площі лісів зелених зон допускається збільшувати або зменшувати не більш як на 15 відсотків.
5. До лісопаркової частини лісів зелених зон відносяться лісові ділянки з естетично цінними ландшафтами, призначені для масового відпочинку населення. У лісостеповій і степовій лісорослинних зонах з лісистістю 2 і менше відсотки до лісопаркової частини відноситься вся площа лісів зелених зон.
Нормативи визначення площ лісових ділянок, що відносяться
до лісів зелених зон (гектарів на 1 тис. чоловік)

Лісистість, відсотків Населені пункти з чисельністю населення, тисяч чоловік
12 і менше 12,1 - 50 50,1 - 100 100,1 - 250 250,1 - 500 Понад 500
Полісся
Менш як 5 10 11 17 20 25 30
5 - 10 15 20 30 35 45 60
10,1 - 15 25 30 50 55 75 90
15,1 - 20 40 50 70 85 110 135
20,1 - 25 45 55 85 100 130 160
Понад 25 55 70 105 125 165 200
Лісостеп і Степ
Менш як 3 7 9 14 16 20 25
3 - 5 11 14 20 25 30 40
5,1 - 10 20 25 35 45 55 70
10,1 - 15 30 40 60 70 90 110
Понад 15 45 60 85 100 130 160
Гірський Крим і Українські Карпати
Менш як 5 10 13 19 20 30 35
5 - 10 20 25 35 40 50 65
10,1 - 15 30 35 55 60 80 100
15,1 - 20 45 55 80 90 120 145
20,1 - 25 50 65 95 110 140 175
Понад 25 65 80 120 135 180 220


Нормативи визначення площі лісових ділянок
лісопаркової частини лісів зеленої зони

 Чисельність населення, тисяч чоловік  Розмір лісопаркової частини, гектарів на 1 тисячу чоловік
 До 100  7
 100 - 250  15
 250,1 - 500  20
 500,1 - 1000  25


Додаток 2
до Порядку

НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок, що розташовані поза межами лісів зелених зон і виконують переважно рекреаційну, санітарно-гігієнічну та оздоровчу функцію

1. За цими нормативами виділяються лісові ділянки навколо:
лікувально-оздоровчих об’єктів, якщо для них в установленому порядку не визначено округи санітарної охорони;
об’єктів рекреаційного призначення — лінійних рекреаційних об’єктів (навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас), будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельних ділянок, наданих для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.

Найменування та ознаки лісів Нормативи виділення
1. Ліси навколо лікувально - оздоровчих об’єктів, навколо мінеральних джерел, які використовуються з лікувальрою метою або мають перспективне значення. Лісові ділянки радіусом 1 кілометр.
2. Ліси навколо нелінійних рекреаційних об’єктів. Лісові ділянки радіусом 0,5 кілометр.
3. Смуги лісу вздовж постійних, затверджених в установленому порядку лінійних рекреаційних об’єктів. Лісові ділянки, розташовані по обидва боки лінійного рекреаційного об’єкта : міжнародного значення - шириною 200 метрів; навчально - туристських та екологічних стежок, маркованих трас - шириною 100 метрів.


Додаток 3
до Порядку

НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок (смуг лісів), що відносяться до протиерозійних лісів
Найменування та ознаки лісів Нормативи виділення
1. Ліси у ярах, балках і річкових долинах. Лісові ділянки (смуги лісів) з крутизною схилів 25 і більше градусів, а також розташовані у ярах, на зсувних берегах балок і рвчкових долинах незалежно від крутизни їх схилів.
2. Ліси на легкорозвіюваних пісках. Лісові ділянки (смуги лісів) на легкорозвіюваних пісках і по їх периметру шириною 200 метрів від узлісся.
3. Ліси на рекультивованих землях. Лісові ділянки (смуги лісів) на рекультивованих землях, крім лісових насаджень у кар’єрах родовищ торфу, горючих сланців та в гідровідвалах.
4. Високогірні ліси. Лісові ділянки (смуги лісів), розташовані на висоті понад 1100 метрів над рівнем моря.
5. Приполонинні (прияйлові) ліси. Лісові ділянки (смуги лісів) шириною 200 - 500 уздовж верхньої межі лісу з безлісною місцевістю (полонинами, яйлами). Ширина визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням результатів спеціального вивчення місцевих геологічних, гідрологічних, грунтових та інших природних умов.
6. Ліси у селенебезпечних басейнах. Лісові ділянки (смуги лісів) у зоні формування селей, що мають характерні ознаки накопичення розсипчасто-уламкового матеріалу на крутих схилах долин, наявність зсувів ґрунту у вигляді каменепаду, осипів і обвалів. Перелік селенебезпечних басейнів складається Держгідрометом .
7. Ліси у лавинонебезпечних басейнах.   Лісові ділянки (смуги лісів), що розташовані на верхній межі лісу, залежно від довжини безлісного схилу:
довжина безлісного схилу, метрів ширина смуги, метрів
до 150 250
151—200 300
201—250 350
251—300 400
301—350 450
понад 350 усі лісові ділянки до підніжжя схилу
перелік лавинонебезпечних басейнів складається Держгідрометом
 8. Ліси на гірських схилах.  Лісові ділянки (смуги лісів) на гірських схилах з крутизною : південної експозиції понад 30 градусів;  північної експозиції понад 35 градусів
 9. Ліси на малопотужних кам’янистих грунтах.  Лісові ділянки (смуги лісів) на малопотужних кам’янистих ґрунтах з наявністю каміння і скельних оголень, що виходять на поверхню на площі більш як 50 відсотків лісової ділянки.
 10. Ліси навколо кам’янистих розсипів.  Лісові ділянки (смуги лісів) шириною 100 метрів навколо кам’янистих розсипів з розширенням на нижній межі розсипів до підніжжя схилу, але не більш як 300 метрів.
 11. Субальпійські деревно-чагарникові угруповання .  
  Лісові ділянки (смуги лісів), розташовані у межах відкритої гірської місцевості (полонин, яйл).

 Додаток 4
до Порядку

НОРМАТИВИ
виділення лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів

1. Ці нормативи не поширюються на річки завдовжки понад 1 тис. кілометрів, озера, водоймища площею понад 10 тис. гектарів, а також на суднохідні та магістральні канали, уздовж яких ширина лісових ділянок (смуг лісів) визначається з урахуванням результатів спеціальних обстежень.
2. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів річок у рівнинній частині:

Довжина річки, кілометрів Ширина лісової ділянки (смуги лісів), метрів
50 і менше 150
51 - 100 300
101 - 300 400
301 - 500 500
501 - 1000 750

3. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів гірських річок Криму і Карпат, якщо загальна довжина схилів, які прилягають до берега річки, становить менш як 500 метрів, а крутизна — 10 градусів:

 Висота над рівнем моря, метрів  Довжина річки, кілометрів  Ширина лісової ділянки (смуги лісів), метрів
 1. До 500 метрів 
 
 
 25 і менше  200
 26—50  300
 51—200  350
 
 2. Більш як 500 метрів 
 
  25 і менше  150
  26—50  250
 51—200  300

Ширина лісових ділянок (смуг лісів) уздовж берегів гірських річок Криму і Карпат із збільшенням довжини схилу на кожні 100 метрів збільшується на 50 метрів, а із збільшенням крутизни схилу на кожні 5 градусів — на 20 метрів.
4. На беззаплавних річках або ділянках річок, що не мають чітко вираженої заплави, ширина лісових ділянок (смуг лісів) визначається за нормативами від урізу води (у меженний період), а якщо русло річки розчленоване на протоки — від берега зовнішньої протоки. У разі коли русло річки розділене на протоки, що охоплюють високо підняті міжріччя шириною понад 1 кілометр, ширина лісових ділянок (смуг лісів) на берегах кожної протоки визначається так само, як і для решти частини русла такої річки. Уздовж річок з чітко вираженою заплавою ширина лісових ділянок (смуг лісів) збільшується на ширину безлісної заплави.
5. Лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів у верхів’ї річки виділяються радіусом, що дорівнює ширині смуги, яка визначається уздовж берегів такої річки.
6. Ширина лісових ділянок (смуг лісів) навколо озер та водоймищ визначається від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми і дорівнює ширині виділених смуг уздовж річок, які впадають до них або витікають з них.
7. Якщо до озера чи водоймища впадають або витікають з них кілька річок, ширина лісових ділянок (смуг лісів) встановлюється така сама, як у річки, що має найбільшу ширину.
8. У районах, які зазнають впливу ерозійних процесів, уздовж річок, що мають велике значення для розвитку рибного господарства, збереження та захисту нерестовищ цінних видів риб, ширина лісових ділянок (смуг лісів) встановлюється з урахуванням результатів спеціальних обстежень.
9. Лісові ділянки (смуги лісів) виділяються уздовж річок завдовжки 10 і більше кілометрів у гірських умовах, 25 і більше кілометрів у рівнинних умовах, а також навколо озер та водоймищ, що мають площу 100 і більше гектарів.
Уздовж берегів річок завдовжки менш як 10 і 25 кілометрів, а також навколо озер і водоймищ площею від 5 до 99 гектарів виділяються берегозахисні лісові ділянки (смуги лісів), ширина яких визначається згідно з нормативами виділення особливо захисних лісових ділянок.
Додаток 5
до Порядку

НОРМАТИВИ
виділення особливо захисних лісових ділянок
 
Найменування та ознаки особливо захисних лісових ділянок  Нормативи виділення
1. Лісові ділянки на схилах ярів, балок, обривів, осипів і зсувів. Лісові ділянки, що прилягають до брівки яру, балки, обриву, осипу чи зсуву на відстані 100 метрів.
2. Лісові ділянки навколо витоків річок. Лісові ділянки навколо витоків річок, уздовж яких виділено смуги лісів радіусом, що дорівнює ширині смуги, встановленої для такої річки, але не більш як 300 метрів, а навколо верхів’я річок, уздовж берегів яких смуги лісів не виділені, — радіусом, що дорівнює ширині берегозахисних ділянок лісу, виділених для такої річки.
3. Лісові ділянки уздовж берегів річок, суднохідних і магістральних каналів, навколо озер та водоймищ (берегозахисні лісові ділянки). Лісові ділянки шириною 200 метрів, але не більше ширини виділеної смуги лісів уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів і шириною 150 метрів — де смуги лісів не виділено. Уздовж берегів річок завдовжки понад 1 тис. кілометрів і навколо озер, водоймищ площею понад 10 тис. гектарів, а також уздовж судохідних і магістральних каналів ширина берегозахисних лісових ділянок визначається з урахуванням результатів спеціальних обстежень.
4. Лісові ділянки навколо токовищ глухарів.  Лісові ділянки з радіусом 300 метрів навколо токовищ глухарів. На 10 тис. гектарів лісового фонду виділяється не більше трьох таких ділянок.
 
 
 
 

 

 







Последние обьявления
Авторизация
Логин:  
Пароль:  
 
Для того, что бы получить дополнительные возможности в системе, Вам надо пройти регистрацию . Регистрация бесплатная

Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок - www.PromWood.com
Пользователи OnLine: 
История лесоводства | Деревообработка | Породы древесины | Сушка древесины | Станки и оборудование | Отделка деревом | Биотопливо | Древесный уголь | Лесной справочник | Охота