2.2 Основні вимоги субєктів
2.2.1Загальні вимоги
2.2.1.1 Для виробничих приміщень, призначених для перероблення деревини, правила пожежної безпеки встановлені НАПБ А.01.001, СНиП 2.09.02 та СНиП 2.09.04.Особи, які працюють на виробництві продукції з деревини, повинні пройти інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ Б.02.005 і НАПБ Б.06.001.Межа вогнестійкості за ДСТУ Б В.1.1-4 та межа поширення полум'я за ДСТУ Б В.2.7-70 для деревини повинні перевищувати показники для V ступеня вогнестійкості за СНиП 2.01.02.
Гасіння об’єктів з деревини у місцях виробництва, складування, транспортування, монтажу та експлуатації здійснюється водою зі змочувачами, повітряномеханічними пінами та порошками, що призначені для гасіння пожеж класу А.
2.2.1.2 Загальні правила захисту від природних (грозових) і штучних електромагнітних впливів встановлені адміністративними суб’єктами з надзвичайними повноваженнями в сфері енергетичної безпеки.
Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватись згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019 та "Правил техникибезопасности при работеэлектроустановокпотребителей".
2.2.1.3 Загальні правила радіаційної безпеки для виробничих приміщень, призначених для переробки деревини, встановлені адміністративними суб’єктами з надзвичайними повноваженнями в сфері радіаційної безпеки
Матеріали з деревини для виробництва продукції не повинні містити радіонуклідів штучного походження. Сумарна активність природних радіонуклідів у деревних матеріалах і сировині не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
Вміст природних радіоактивних речовин дерев'яних конструкцій не повинен перевищувати рівнів, установлених ДБН В.1.4-2.01.97.
2.2.2Техніка безпеки
2.2.2.1Загальні вимоги безпеки дерев’яних конструкцій загального призначення встановлюються чинним законодавством стосовно загальної безпеки людини, а також безпечності продукції під час експлуатації.
Уведення в обіг на території України об’єктів з деревини, якими користаються діти, як імпортованих, так і вітчизняного виробництва, їх продаж і розповсюдження (далі - уведення в обіг) дозволяється тільки в разі безпеки цих об’єктів для життя та здоров'я під час експлуатації за умови використання за призначенням з урахуванням звичайної поведінки дітей, які, як правило, не виявляють такої обережності, як дорослі споживачі.
Обмеження введення об’єктів в обіг повинно супроводжуватися обґрунтуванням його причин та доводитися до відома зацікавлених сторін з одночасним повідомленням про заходи захисту, передбачені законодавством України, та програничні терміни їх здійснення. Розроблення, виготовлення та реалізація об’єктів повинні забезпечувати вимоги безпеки відповідно до чинних Технічних регламентів, стандартів та технічної документації.
Конструкція, вага, розміри об’єктів повинні відповідати морфофункціональним особливостям людини тієї вікової групи або окремої категорії громадян (неповнолітні, вагітні жінки, інваліди), для яких вони призначені.
Маса об’єктів не повинна перевищувати чинних гігієнічних норм, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Небезпека об’єктів стосовно можливості, що пов'язана з механічними властивостями конструктивного характеру, повинна бути забезпечена за рахунок:
- необхідної механічної міцності конструкції, її деталей та з'єднання (кріплення), а в разі потреби - стійкості до навантаження під час користування ними з тим, щоб не спричинити небезпеку одержання фізичної травми,
- неможливості одержання фізичної травми від доступних виступів, ребер, кінців, проводів та засобів кріплення,
- неможливості перекидання об’єктів під час пересування,
- безпеки функціонування рухомих частин об’єктів.
Конструкція об’єктів з можливим доступом дітей усередину повинна передбачати можливість їх виходу без сторонньої допомоги.
Безпека дерев’яних іграшок повинна буди забезпечена згідно з національним Технічним регламентом щодо безпеки іграшок, затвердженим 31.12.2003 наказом Держспоживстандарту України N 282.
2.2.2.2 Показники безпеки у виробництві виробів з деревини та їх регламентація щодо безпечного використання для життя і здоров'я споживачів визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я (далі - центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я) під час проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Якщо всі елементи (компоненти) виробу мають дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, то такий дозвіл не є обов’язковим для виробу у цілому. На сертифікований об’єкт за домовленістю між виробником та уповноваженим органом може бути отриманий такий дозвіл за наявності обґрунтованих підстав для цього.
Виробниче устаткування та виробничі процеси в деревообробній промисловості повинні відповідати вимогам національного Технічного регламенту щодо безпеки машин і механізмів, що відповідає Директиві 98/37/ЕС, а також ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.042.
Працюючі повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту згідно з вимогами ГОСТ 12.4.011.
Допустимий рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 і ДСН 3.3.6.037.
Рівень вібрації на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012 і ДСН 3.3.6. 039.
Переміщення, транспортування, вантаження предметів праці проводять згідно з вимогами ГОСТ 21650, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.009 та ДБН Г.1-4.
Умови транспортування в залежності від кліматичних факторів зовнішнього середовища повинні відповідати групі Ж1 за ГОСТ 15150.
Маркірування вантажів – за ГОСТ 14192-96.
2.2.2.3 Розроблення, виготовлення та введення в обіг дерев’яних об’єктів у будівництві повинні забезпечувати загальні вимоги безпеки відповідно до національного Технічного регламенту щодо будівельної продукції, що гармонізований з Директивою 89/106/ЄEС, СНиП 3.03.01,СНиП ІІ-25-80 та ДСТУ Б А.3.1-6.
Будівельні роботи з використанням дерев’яних об’єктів та їх застосуванням не мають створювати загрозу для життя людини, шкідливих умов для її здоров’я в приміщеннях і навколо будинків внаслідок:
• емісії небезпечних доз радіації,
• присутності шкідливих частинок (пилу) в приміщеннях,
• виділення отруйних газів,
• забруднення або отруєння води або ґрунту.
Ці вимоги повинні бути наведені в нормативних документах на всі будівельні вироби, що виготовляються з використанням деревини, з ідентифікацією всіх шкідливих факторів і речовин (азбест, формальдегід, кадмій, важкі метали, радіоактивне випромінювання та інші). Повинні також бути вказані адекватні засоби гарантованого захисту людини та довкілля.
Факт наявності шкідливих факторів в об’єкті не є підставою вважати цей об’єкт небезпечним. В нормативному документі повинні бути наведені ретельно обґрунтовані параметри, що пов’язані з особливостями впливу шкідливих факторів на об’єкт у цілому.
В національних стандартах , що гармонізовані з міжнародними і європейськими, повинні бути наведені відомості щодо ступеня відповідності національних вимог до шкідливих факторів міжнародним, а саме:
• ідентична відповідність, яка визначає повну узгодженість параметрів;
• часткова відповідність, яка визначає відхилення якогось параметра від загальноприйнятих за рівними іншими умовами, наприклад, параметр вимірюється за загальними правилами, але вимоги до нього на національному рівні можуть бути сильнішими або слабкішими;
• неідентична відповідність, яка визначає неузгодженість національних значень і методів визначення шкідливих параметрів із загальноприйнятими, наприклад, емісія формальдегіду, до якої вимоги Директиви 89/106/ЄEС не є жорсткими.
В національних нормативних документах можуть бути наведені обґрунтовані вимоги щодо безпеки дерев’яних будівельних об’єктів, яких немає в Європейських директивах. Якщо рівень їх обґрунтованості є достатньо високим, ці параметри можуть бути запропоновані для включення в Європейські директиви або в міжнародні стандарти.
Приміщення для виготовлення продукції з деревини повинні бути обладнані загально-обмінною припливно-витяжною вентиляцією та опаленням у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.021 і СНиП 2.04.05 та освітленням - за вимогами СНиП 23-05.
Водопровід та каналізація виробничих приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01, мікроклімат - вимогам ДСН 3.3.6.039.
2.2.2.4 Біологічні вимоги до деревини, гармонізовані з Директивою 2000/29/ЕС, відображені в чинних нормативних документах України розглядаються як середовище перебування або джерело розповсюдження шкідливих комах та грибкових уражень, відносяться до дерев'яної продукції, яка постачається в круглому виді з корою або без кори, у вигляді тріски, тирси, деревних відходів або утильсировини, а також використовується в міжнародній торгівлі як пакувальні матеріали для складання деревини в стопи (піддони, палети), захисту при перевезенні товару (включаючи засоби компактного укладання і кріплення вантажу).
Пакувальні матеріали повинні відповідати нормативним документам, що містять вимоги, аналогічні вимогам Директиви 94/62/ЕС з відповідними доповненнями. Вони мають бути оброблені засобами, найбільш ефективними в боротьбі з більшістю шкідливих комах (термообробка, дезінфекція), визнаними за рубежем.
Підданий обробленню пакувальний матеріал з деревини маркірується спеціальним знаком, що включає: символ, код країни, номер, привласнений виробникові пакувального матеріалу центральним органом виконавчої влади у сфері біозахисту рослин, код виду обробки.
Якщо як пакувальний матеріал застосовується тільки фанера, деревностружкові й інші плити, тобто матеріали, що виготовлені з використанням клею, тепла й тиску або їхнього сполучення, то такий пакувальний матеріал є обробленим і не підпадає під дію Директиви 2000/29/ЕС.
Постачальник деревини у будь-якому вигляді повинен гарантувати, що вона не забруднена шкідливими організмами, які перелічені у відповідних нормативних документах центрального органу виконавчої влади у сфері біозахисту рослин. У міжнародній торгівлі перелік заборонених шкідливих організмів наведений у додатках Директиви 2000/29/ЕС.
Під час приймання деревини постачальник пред’являє супроводжувальні документи, в яких має бути наведено:
- походження деревини,
- проведення відповідного оброблення,
- необхідність спеціальних застережень під час використання деревини.
2.2.2.5 Загальні вимоги щодо хімічної безпеки виробів з деревини встановлюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 21 червня 2001 року № 2556-III, чинними в Україні ГОСТ 17.2.1.01, ГОСТ 17.2.3.01, ГОСТ 17.2.3.02 та нормативними документами центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Під час користування об’єктами до організму людини та в навколишнє середовище не повинні надходити хімічні сполуки в кількостях, що перевищують нормативи, установлені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин для атмосферного повітря (ГДКап) встановлені ГОСТ 17.2.3.02, а для повітря робочої зони підприємств під час виготовлення виробів з деревини (ГДКрз) вони повинні відповідати ГОСТ 12.1.005 і бути не більше (мг/м3):
формальдегід 0,5,
бутілакрилат 10,0,
бутілметакрилат 30,0,
масляний альдегід 5,0,
ксилол 50,0,
циклогексанон 10,0.
Матеріали для виготовлення об’єктів повинні відповідати гігієнічним вимогам, які визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, що сприятиме запобіганню негативного впливу їх на здоров'я людини.
Перелік матеріалів і сировини, що дозволяється використовувати при виробництві об’єктів, установлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Об’єкти не повинні містити небезпечні речовини чи сполуки, визначені в документах центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, у кількості, здатній завдати шкоди здоров'ю дітей.
У разі, якщо обмежена кількість небезпечних речовин чи сполук у об’єктах є належним чином обґрунтована, концентрація їх не повинна перевищувати максимально допустимої, визначеної для кожної речовини чи сполуки центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
В об’єктах, що містять формальдегід, як технологічну добавку, емісія не повинна бути більше 0,1 ppm для групи А і більше 0,1 ppm для групи В. Це вимога не відноситься до виробів, що мають природні рівні емісії формальдегіду.
Пентахлорофенол (pentachlorophenol) не повинен використовуватися в концентрації, що дорівнює або більше ніж 0,1 % від загальної маси в речовинах або сполуках, що застосовуються у виробництві деревних матеріалів.
Креозот, що застосовується як консервант деревини, який містить мідь, хром і миш'як, вважається речовиною, яка може викликати захворювання на рак.
Директива 98/8/ЕС обмежує вміст креозоту в деревині величиною 0,005% від її маси. Обмеження зв’язані з Директивою 89/391/ЄЕС (стаття 16) відносно застосування засобів індивідуального захисту, з Директивою 90/394/ЄЕС відносно захисту від впливу канцерогенних речовин та з Директивою 98/24/ЕС відносно захисту здоров’я людини від ризиків, що пов’язані з впливом хімічних речовин.
Директива 98/8/ЕС також обмежує вміст просочувальних кислот на основі міді і хрому або на основі міді, хрому і миш'яку, що є консервантами для деревини та інших шкідливих речовин, які центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я обмежуються для використання з урахуванням вимог Директиви 76/769/ЄЕС.
Деревина, що просочена шкідливими речовинами, після використання повинна бути віднесена до небезпечних відходів згідно Директиви 91/689/ЄEС і не повинна бути використана у виробництві тріски для виготовлення деревних плит, для застосування у якості добрива, підстилки в хлівах або для інших цілей. Поняття «небезпечні відходи» визначаються за аналогією зі статтею 1 цієї директиви.
