Проблема не зробити – продати

Крім основної продукції, яка складає 90 відсотків від загального обсягу виробництва, тут також виготовляють різноманітні корпусні меблі, надають послуги з убмеблювання.
Про досягнення та плани на майбутнє розповідає перший заступник генерального директора Микола Войтко.
– Київський меблевий комбінат є акціонерним товариством відкритого типу, акції якого належать колективу. АТ засноване 1987 року на базі двох підприємств, які раніше входили в об’єднання “Київдерев”: комбінату “Буддеталь”, який спеціалізувався на випуску дверних полотен, вікон і клеєної фанери, та фабрика м’яких меблів. Після злиття новостворений комбінат став займатися випуском м’яких меблів для житлових приміщень. Концентрація виробництва проводилась поступово, і вже понад п’ять років весь комбінат розміщено на одній території. На початках було досить важко. Багато працювали над розробкою своєї продукції, над її довершеністю, і основне – реалізацією, адже підприємство було для багатьох не відомим.
В 1995-97 рр. був період стагнації. Підприємство працювало неритмічно, продукція не мала попиту. Головна причина, як ми згодом збагнули, була в тому, що ми працювали на старому асортименті. Після цієї кризи на повну силу зайнялися поновленням асортименту наших виробів. Відтоді у нас стало вже традицією щокварталу давати на ринок нову модель. Зараз розпочали випуск меблів нового покоління. Це вже більш сучасний дизайн, з використанням сучасних настилочних матеріалів. Демонструємо наші вироби на відомих меблевих виставках. Наші спеціалісти постійно відслідковують ситуацію на ринку як з огляду на дизайн, так і на цінову політику.
– Розробка нових моделей – справа не легка. Тим паче, коли новинки робити щокварталу. Яким чином у вас налагоджено цей механізм?
– Нині в структурі підприємства є відділ маркетингу. Він відслідковує, що робиться на ринку, прогнозує популярність наших моделей. Маємо експериментальну дільницю, яка розробляє та виготовляє дослідні зразки. Робота над новинкою іде доти, поки остаточно не буде прийнято рішення про виставляння виробу на розгляд покупцеві. Такий підхід доволі успішний. І якщо загалом розробка дизайну нашим фахівцем вдається, то для повного задоволення смаків клієнтів нині нам потрібна людина, яка би професійно займалась підбором тканин, адже 70-80% успіху м’яких меблів – це вміло підібрана тканина. Такого дизайнера знайти не просто.
– Які перешкоди нині виникають перед виробником на шляху до покупця і як долаєте ці перешкоди?
– Головна проблема полягає в досконалому вивченні попиту і пропозиції на ринку. Ми мали, наприклад, ситуацію, коли нова сучасна модель на рівні західних зразків просто не йшла, бо покупець, як з’ясувалось, ще не був готовий її прийняти. Минув певний час, і модель розходиться залюбки. Одночасно виховуються і смаки покупців. Це дуже складно. Наші меблі орієнтовані на покупця із середнім рівнем достатку. Якщо на Заході це диван, то на ньому сидять, якщо ліжко – то на ньому сплять. А в нас на дивані сидять, сплять і ще хочуть, щоб диван слугував тридверною шафою, де можна скласти постіль. Український споживач купує нині багатофункціональні меблі не тому, що він би не хотів купити окремо диван, крісло чи ліжко. Проблема в достатку людей. Коли, скажімо, держава ліквідовує заборгованості бюджетникам, чи підвищує зарплату та пенсії, то ми зразу це відчуваємо на збільшенні продаж.
– Яка структура продаж вашої продукції?
– В основному продаємо в місті Києві. До 55 відсотків – в нашому магазині-салоні на території підприємства, 15-20 відсотків – в торгових точках Києва і решту за межами столиці. Наші меблі представлені майже в усіх регіонах України. З кожним дилером ситуація складається по-різному. Свої представництва маємо, наприклад, в Житомирі, Сумах, Миколаєві тощо. В інших регіонах ми просто працюємо з торговими організаціями, укладаючи з ними відповідні договори. Завжди маємо проблему через те, що ми відпускаємо меблі по одній ціні, а в магазинах продають за іншою. Доводиться брати частину затрат з оренди приміщень, реклами, щоб зменшити цінове навантаження наших виробів в тому чи іншому регіоні.
Рівень продаж постійно відслідковується. З кожним реалізатором наших меблів підтримуємо постійний контакт, уточнюємо асортимент наших виробів, популярність, побажання покупців. Якщо відчуваємо, що наші меблі йдуть не так, як би того хотілося, наші спеціалісти виїжджають і вивчають ситуацію на місці. Завдяки чітко відлагодженій роботі підприємство випускає і продає продукції на 2 млн. грн. на місяць.
Ще до 1994 рр. відправили 10 тис. наборів в Німеччину. Відтоді наша продукція не експортувалась. Докладаємо всіх зусиль, щоб вийти на ринки інших країн, і тут є багато перешкод, подолати які надзвичайно складно.
Продаємо меблі в кредит, даючи їм 18 місяців гарантії. Налагодили випуск меблів на замовлення. Виконання замовлення складає 10 днів. Якщо потрібно облаштувати ціле приміщення, то всі необхідні меблі виготовляємо за наданими кресленнями. Асортимент виробів надзвичайно широкий, і клієнт має змогу вибрати те, що йому найбільше подобається.
Останні п’ять років у нас проглядалася тенденція до збільшення обсягів виробництва і продаж. Однак цього року вони залишилися на рівні 2001 року.
– На кого робите ставку при доборі сировини і комплектуючих?
– Ми купуємо пиломатеріали, ДСП, ДВП, поролон, дріт вітчизняних виробників. Самі виготовляємо пружинні блоки, матраци. З імпорту добираємо тільки окремі види настилочних матеріалів. Тканини використовуємо майже всі імпортні: бельгійські, турецькі, американські тощо. На жаль, наші нижчої якості, дорожчі і бідні за кольоровою гамою. Ми стверджуємо, що потрібно купувати меблі вітчизняного виробництва. Хоча розуміємо, що ми самі повинні купувати і всі комплектуючі українського виробництва. І це було б ще справедливіше.
– Нині всі підприємства скаржаться на брак коштів на поновлення парку обладнання, відсутність на ринку висококваліфікованих спеціалістів, копіювання меблів та багато інших проблем. Як вони вирішуються на вашому підприємстві?
– За останній рік ми придбали багато технологічного обладнання, зокрема швейні машини японського виробництва. Майже 100% меблів вивозиться нашим автотранспортом. Дуже багато коштів затрачається на підтримання порядку на території підприємства. Проблема відсутності молодих кваліфікованих кадрів частіше змушує нас замислюватися, як ми будемо працювати далі. Адже нині середній вік колективу підприємства близько 50 років, і вже ставиться акцент на негайній зміні такої ситуації. Звичайно, потрібно більше залучати молодь. Але виходить замкнуте коло: ми не можемо відразу дати високої заробітної плати, поки людина себе не проявить, а молодь не хоче чекати, їй давай усе і відразу.
Гостру потребу в кваліфікованих працівниках відчули, коли почали випускати асортимент продукції нового покоління, яка є більш комфортабельною, але швейні і оббивочні роботи стали складнішими. Виникла потреба в професійно підготовлених оббивальниках, яку нам спільними зусиллями з керівництвом училища училище №16 вдалося успішно вирішити. Раніше воно готовило верстатників, столярів тощо. На наше замовлення була створена група з підготовки оббивальників. Своїх учнів вони скерували на практику до нас, і ми мали змогу добирати заздалегідь підготовлені кадри.
Нині з’явилося дуже багато виробників меблів, особливо м’яких, яких ще кілька років тому на ринку не було. Вони працюють у підвалах і гаражах. Ми вже не раз стикалися з тим, коли наші моделі копіюють один до одного і чіпляють наші етикетки. Через певний час такий виріб просто розвалюється, а люди, знайшовши справжнього виробника, вказують на нашу етикетку. Нам це буде дорого коштувати.
Можливості нашого виробництва дуже великі. Нині підприємство працює в одну зміну при 450 працівників. Технічний розвиток виробництва, безперечно, потрібен. Але якщо брати за великим рахунком, то нині проблема в першу чергу, – в продажі. І в цьому напрямку нам треба працювати.