Чому деревина потребує маркетингу?




Маркетинг та біржова торгівля деревиною
Думка про те, ще деревині маркетинг не потрібен, виникла тому, що ринок цього матеріалу довший час залишався ринком продавця, і в деяких сферах ще ним залишається.

Окрім того, деревина є відновлювальною сировиною, і тому на ринок з боку пропозиції впливають лише довгострокові чинники. Вони спричиняють таку ситуацію на ринку, коли пропозиція характеризується невеликою еластичністю.
Загалом, пропозиція задовольняє попит, однак це часто відбувається за доволі значного коливання цін. При цьому прозорість ринку деревини є досить невеликою, порівняно з іншими галузями. Під час збору статистичних даних в деревообробній промисловості існують труднощі у зведенні балансу.
Останнім часом докладається багато зусиль, щоб за допомогою електронних засобів масової інформації, зокрема Інтернету, створити прозорі біржі деревини. Але всі ці намагання перебувають ще в зародковому стані і є досі малоістотними для ринку. Адже деревина – це жива натуральна сировина, а її породи та асортимент мають стільки різноманітних специфічних характеристик, що їх дуже важко відобразити на екрані монітора.
Доволі важко зробити сьогодні реалістичні прогнози щодо майбутньої ситуації. Якщо брати до уваги розпорошеність та поділеність ринкових структур, не варто очікувати швидких змін. Наприклад, в Німеччині, лише в деревинному ремеслі, тобто меблярстві, теслярстві та будівельній столярці, функціонує близько 50 000 фірм з дуже різним сировинним попитом, який характеризується сезонними коливаннями. Важко повірити, що протягом наступних років всі ці підприємства зможуть долучитися до електронної біржі деревини, навіть якщо вони матимуть велике бажання.
Щодо України, то в нас біржова торгівля товарами та сировиною перебуває на стадії становлення. І тому говорити про електронний її варіант, справді, доволі рано. Хоча така альтернатива має багато перспектив в майбутньому, особливо, якщо брати до уваги швидкість глобалізаційних процесів.

Вилучення стадії торгівлі

Торгівля деревиною та деревопохідними продуктами відбуватиметься традиційним способом, водночас переживаючи суттєві зміни.
За прогнозами, з боку переробних підприємств зросте безпосередня закупівля деревини, напівфабрикатів та готових виробів у виробників. Посередницька торгівля частково втратить свої позиції. Не слід забувати про можливість продажу продукції підприємств безпосередньо кінцевому споживачу з метою боротьби з ринковою монополією торгівлі.
За оцінками, кількість торговельних підприємств зменшиться, відповідно зростуть обороти кількох найбільших торговельних фірм, що скуповуватимуть практично половину гуртової деревини. Водночас, ще більше нівелюються вже нині нечіткі межі між гуртовою та роздрібною торгівлею. Багато гуртівень нині мають міцні позиції в роздрібній торгівлі завдяки дочірним підприємствам.

Конкуренція на будівельних ринках

Конкуренція з боку будівельних супермаркетів сприяє концентрації торгівлі, оскільки продаж деревини здійснюється не тільки для індивідуальних клієнтів, а й для ремісничих та інших переробних підприємств. Загалом, будівельні супермаркети пропонують дуже добрі умови. Там можна придбати як необхідний матеріал, так і інструмент для його обробки. Окрім того, в будівельних супермаркетах ціни є нижчими, а асортимент більшим, ніж в традиційних постачальників, і часто можна отримати різноманітні торгові знижки. Будівельні супермаркети завдячують ремісничим підприємствам близько 25 відсотками обороту деревинними виробами.

Інтернаціоналізація торгівлі

 Інтернаціоналізація торгівлі найбільше стосується нині ринку країн Європейського Союзу. Нині складно говорити про суто національні ринки Італії, Швейцарії, Німеччини чи Франції. Так чи інакше вони взаємопов’язані між собою.
Протягом останніх років доволі суттєво (на 40 відсотків) зріс експорт американської деревини листяних порід до Італії. Однак, частина цієї деревини у вигляді сировини, напівфабрикатів чи так званих генуезьких меблів транспортується потім до Швейцарії та Німеччини. Глобалізаційні процеси переживають також багато багатонаціональних компаній: Egger, Kronopol, Schieder, Forbo.
Постійно обговорюється питання сертифікації деревини. На думку науковців, ця дискусія є найбільш характерною для того ринку, який, з точки зору представників пропозиції, мав би залишатися ринком продавця, хоча він вже давно перетворився на ринок покупця. Таким чином, ця проблема найбільше дискутується лише серед продавців, а не покупців, а широкі кола суспільства цим не цікавляться. Сертифікація – це взагалі доволі складний процес, який вимагає багато затрат часу. Для України він поки що залишається перспективою на майбутнє і масштабно розпочнеться лише після того, як сертифікація досягне реальних позитивних результатів в Європі.
Звичайно, прихильники сертифікації керуються добрими намірами. Вони хочуть зробити щось добре для деревини, виробів з неї та покупців. Однак, нині в більшості випадків клієнт має чітку позицію, він знає, що для нього є добрим і що він хоче купити. Потреба ж гарантування певної кількості деревини та її відповідної якості декларується як проблема збуту, хоча, фактично, це є проблемою виробника та деревообробної галузі.
Дуже часто клієнт не хоче знати, за якими критеріями сертифікується деревина, чи вислуховувати розповіді про те, що деревина, яку він купить, відповідає його вимогам, оскільки вона виросла у відповідно доглянутих деревостанах. Всю цю інформацію, в набагато коротшій та змістовнішій формі, він може отримати на ринку, що користується торговими марками. Так, наприклад, всім відомо, що пиво “Львівське” чи “Славутич” – це гарантія доброї якості. І в даному випадку клієнт не мусить турбуватися щодо технічних показників цього стандарту та їх відповідності його суб’єктивним критеріям. Створення торгових марок, на думку багатьох дослідників ринку деревини, є набагато важливішим для збуту, аніж дискусія про сертифікацію. Принаймні, нині.
Наскільки важливим є створення торгової марки, можна побачити нині в меблярстві. Той, хто сьогодні не репрезентує свою продукцію під маркою, що гарантує відповідний дизайн, добру якість та обслуговування, має доволі суттєві проблеми зі збутом. Торгова марка повинна виконувати дві функції: містити інформацію про те, що товар являє собою відповідну якість та стандарт; спричинятися до диференціації ринку. Ринки будуть тим більш відмінними, чим розмаїтішими будуть смаки в суспільстві.
Загалом, прогнози зростання збуту деревини та деревопохідних продуктів нерозривно пов’язані з розвитком будівництва. Оскільки спеціалізований ринок деревини через витрати на складування та низьку динаміку оборотів, не може мати широкого асортименту, як того вимагає регіональний ринок, відбудеться суттєва концентрація в торгівлі деревиною.
Завдяки визначеній пропозиції, а також послугам, яких не пропонують інші учасники ринкового процесу, торговельні підприємства мають можливість впливати на попит на деревину. Це особливо характерно для ринків, що розвиваються, зокрема, східноєвропейських.
В майбутньому найбільшу роль на ринках деревини відіграватиме активний маркетинг, який водночас є найбільш результативним.
 








Последние обьявления
Авторизація
Логин:  
Пароль:  
 
Для того, что бы получить дополнительные возможности в системе, Вам надо пройти регистрацию . Регистрация бесплатная

Чому деревина потребує маркетингу? - www.PromWood.com
Пользователи OnLine: 
Історія лісівництва | Деревообробка | Породи деревини | Сушіння деревини | Верстати і обладнання | Оздоблення деревом | Біопаливо | Деревянне вугілля | Лісовий довідник | Охота