"Здавалося б, нічого страшного - новостворений інститут включає біологічний факультет, ботанічний сад і заповідник. Але заповідник фінансується з Держбюджету і яким чином його можна буде фінансувати через інститут, не ясно. Але навіть якщо можна, у ректора повноважень його закрити немає. Виключне право володіння землями природного заповідника має адміністрація цього заповідника, якій землі передаються спеціальним указом президента у постійне користування. А якщо адміністрацію скасували, то, виходить, що ці землі — нічиї. Адже ні університету, ні новоствореному інституту вони належати не можуть. Тож вони автоматично переходять до складу земель запасу району", - розповів заступник директора національного екологічного центру України Олексій Василюк.
Канівський природний заповідник було створено 1923 року. Його площа — 2027 га, розташований неподалік Канева, на правому березі та заплавних островах річки Дніпра. Межує безпосередньо з Чернечою горою - місцем поховання Тараса Шевченка. Створений на базі Канівською навчально-дослідного лісового господарства.
У січні цього року площу Канівського природного заповідника збільшили на 6,6 тис. га. Указ підписав президент Віктор Ющенко.
"У 90-х роках подібні історії були з Львівським ботсадом, Асканією-Новою, Нікітським ботсадом тощо, - зазначив екологічний активіст Ярослав Мовчан.
"Хронічно в такій ситуації лісові природно-заповідні фонди розглядаються лісниками просто як їхні окремі контори. Варто довести до завершення стару історію з передачею всіх національних природних парків від Лісгоспу до державної служби заповідної справи, а потім повернутися до аграріїв і освітян. Але ситуацію з Канівським природним заповідником можна використати для демонстрації правового нігілізму інституцій, відповідальних історично за деякі об'єкти природно-заповідного фонду", - сказав активіст.
