Оправдывая необходимость вырубки дубков в парке “Юбилейный”, фирма Амстор ссылалась на заказанное ею письменное обоснование ученых-дендрологов о бесперспективности сохранения древесных насаждений на участке застройки. Мол, “зелені насадження на згаданій земельній ділянці перебувають на межі досягнення граничного віку, припинили ріст, сухостійні чи всихаючі”.
Внешне документ этот выглядит весьма солидно, поскольку завизирован директором Национального ботанического сада НАНУ Н. В. Заименко. Однако, содержание “Висновків” оказалось под большим вопросом после того, как инициативная группа по спасению дубков организовала встречу своего представителя с дирекцией ботсада. Уж слишком разительным был контраст между материалами фотофиксации реального состояния деревьев, продемонстрированными руководству научного учереждения, и оценкой командированного в свое время в Херсон сотрудника ботпарка Ф. М. Левона, составившего текст “Висновків”. Похоже, в ботсаду херсонцы спровоцировали небольшое внутреннее расследование, итогом которого стал приезд в наш город старшего научного сотрудника отдела дендрологии и парковедения Ю. А. Клименко для повторного изучения состояния насаждений в парке “Юбилейный”.
По итогам этой работы инициативная группа организовала брифинг Юрия Клименко и распространила в СМИ пресс-релиз. Как и следовало ожидать, результаты нового обследования парка в главном оказались прямо противоположными тем, на которые ссылается Амстор. Подтвердив невозможность пересадки деревьев в данных условиях, специалист-дендролог недвусмысленно указал, что самые сильные дубы в лунках (гнездах посадки) “перебувають у доброму стані і будуть жити ще десятки, якщо не сотні років”. Для улучшения состояния насаждений необходимо лишь внутри лунок удалить “відсталі в рості, ослаблені, всихаючі екземпляри”. Дубы оказались едва ли не в наилучшем состоянии из всех видов деревьев в парке: “Ці насадження вже є і будуть у майбутньому гарною основою парку “Ювілейний”. В насадженнях інших видів також необхідно провести лісогосподарські заходи з видалення всохлих та пригнічених дерев, а також видалення всохлих гілок”. Оно и понятно, за городским парком надо ухаживать.
Совершенно недвусмысленно высказался специалист и о парковых полянах, на которых собственно и планируется строительство: “ці ділянки є важливим резервом для створення парку. Якщо частину галявин засадити новими посадками, частину зберегти як галявини, але сформувати на них травяний покрив, то парковий масив буде єдиним цілим”. Но именно целостность массива зеленой зоны, как считает Ю. А. Клименко, находится под угрозой: “Якщо здійснити будівництво на території, яку планують віддати ТОВ “Амстор”, то цілісний масив парку „Ювілейний” буде розбито на дві частини широкою забудованою смугою”. А ведь “збереження озеленених площ є пріоритетним завданням у справі міського озеленення на сучасному етапі”.
И, пожалуй, самый главный вывод специалиста. Сохранять необходимо не деревья, а площадь парка: “Якщо площа буде збережена, вона буде слугувати зараз і у майбутньому чи то рекреаційною зоною, чи то санітарно-захисною. Якщо площа буде втрачена тепер, у майбутньому її не вдасться повернути і назавжди площа зелених насаджень у місті зменшиться (нині вона значно нижче затверджених норм).”
Автор: Михаил Подгайный, краевед
