Закарпаття – чудовий край, мальовнича природа якого щороку манить тисячі туристів відвідати нашу область. Проте, на жаль, чим далі, тим гостріше стоїть питання екології нашого регіону. Все більше забруднюються річки та озера, засмічуються лісові смуги та вирубуються ліси, що стає причиною частих паводків навесні. Щороку державний бюджет виділяє мільйони на вирішення нагальних екологічних питань, але ситуація так і не покращилась, а тільки навпаки стає все гіршою й гіршою.
Влітку екологічне питання набирає загрозливих масштабів. Нестерпна спека жене людей у місцеві водоймища та у ліс, в пошуках хоча б якоїсь прохолоди. Але де люди, там і сміття. І сьогодні, на жаль, річкова та озерна вода – це високий ризик підчепити якусь інфекційну хворобу, адже в воді сьогодні не тільки купаються, а ще й перуть килими, миють собак та спускають туди каналізаційні нечистоти. До того ж, під час такого відпочинку на природі є шанс банально отруїтись хімічними сполуками, які виділяють стихійні локальні сміттєзвалища, що часто розташовані біля самісінької води. Серед сміття можна знайти різні речі – від стандартних куп харчових відходів до битого скла, використаних дитячих підгузок, акумуляторів та батарей, а також пластикових обгорток і пляшок.
І ось тут постає логічне запитання: а хто, власне, повинен займатись цими проблемами? Хто повинен піклуватись про наше навколишнє середовище та його екологічний стан? Відповідь очевидна – Державне управління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області, на чолі з усім відомим «діячем» екології Андрієм Погорєловим. Саме вони повинні витрачати цільовим призначенням бюджетні кошти на очистку нашого краю від сміття та отруйних рослин, типу борщовику. Натомість пан Погорєлов-молодший зі своєю командою усі кошти вкладають в очистку, але не закарпатських лісів чи річок, а крісла міського голови, ігноруючи громадську думку стосовно стану екології сьогодні (див. відео).
Ми багаторазово пробували зв’язатися з Андрієм Погорєловим аби взяти у нього коментар, та на тому кінці дроту було чути лише гудки, а у його заступника – сигнал автоматично налаштованого факсу для прийому факс-повідомлень. Коли нарешті нам вдалось дотелефонуватись, його секретар відповіла, що шановний пан перебувають в Києві і коментар дати не зможуть. Чи дійсно голова управління охорони навколишнього середовища перебувають в Києві, чи вони, у розпалі літнього сезону, поїхали відновлювати сили перед жорсткою боротьбою зі сміттям нашого краю, на жаль нам невідомо. Проте, факт є фактом – екологією в області, за відсутністю начальника, сьогодні займатись нема кому.
Ні, звичайно питання стосовно стану екології у нас таки присутнє. Правда, поки що, лише на «сіті-лайтах» від управління охорони навколишнього середовища. Однак текст «А що твоя сім’я зробила для збереження природи Закарпаття?» викликає у загалу виключно зустрічне запитання: «Пане Погорєлов, а що Ваша сім’я зробила для збереження природи Закарпаття?», враховуючи, що саме Андрій Погорєлов отримує за ц роботу наші з вами (платників податків) кошти. І треба відмітити, немалі. Але, натомість, з таким чудовим управляючим охороною навколишнього середовища в області сьогодні маємо сміттєзвалища в лісах, забруднені водойми і купу так званих «заповідних зон». Проте кому саме вони заповідані – невідомо, тому що з такою екологією ні ваші, ні наші нащадки довго не протягнуть.
А отже залишимо «сім’ю» у спокої та запитаємо конкретно у пана Андрія Погорєлова – що ж він, як державний посадовець, робить для збереження природи Закарпаття?
Автор: Вікторія Маринич
