Такий метод розкряжування хлистів чи не найпершим в області запровадив головний інженер Олександр Тимошик. Він сам їздить на лісосіки і контролює процес розкряжування хлиста. «Оцінюю відразу весь хлист – скільки з нього можна отримати цінного сортименту. Нехай він буде коротший, але більш якісний», – говорить Олександр Тимошик. Завдяки такому методу розкряжування протягом дня на ділянці можна отримати в середньому до 20 кубів фансировини.
Раніше до всіх хлистів підходили з однаковою міркою і таким чином втрачали чимало високовартісної деревини. Про ефективність розкряжування замислилися тоді, коли вартість фансировини зросла у 4 рази, а ціна на пиловник практично не змінилася.
Щоб не пошкодити цінну деревину під час звалювання, розробку лісосік у Кам’янському лісгоспі здійснюють у два етапи. Спочатку заготовляють нижній ярус дерев, підлісок, а найбільш якісні залишають. До них беруть тільки тоді, коли з лісосіки вивезуть уже заготовлену сировину. За словами Віталія Вереса, ця ідея також належить головному інженерові.
Олександр Тимошик встигає об’їздити за кілька днів усі лісосіки, де ведеться заготівля. Раніше на це треба було більше часу. Тепер цій нехитрій справі навчилися майстри. І головний інженер лише контролює процес, особливу увагу приділяючи тим майстрам, які працюють недавно. «У нас робота така – не в конторі сидіти, а лісівничою справою займатися, – говорить Олександр Тимошик. – Тоді буде хороший результат».
Дещо складніше було запровадити принцип індивідуального підходу до кожного хлиста серед найманих бригад лісорубів, адже вони працюють на кількість. Тому, за словами Віталія Вереса, було вирішено передбачити у договорах сортименту структуру заготовленої сировини.
Автор: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
