2.3 Об’єкти технічного регулювання
2.3.1 Функціональні об’єкти технічного регулювання
2.3.1.1 Первинними функціональними об’єктами технічного регулювання є засоби обліку деревних ресурсів, що переробляються:
- форми первинного (бухгалтерського) обліку деревних ресурсів що використаються податковими службами для державного нагляду за застосуванням норм витрат деревини на виготовлення товарної продукції,
- форми оперативного обліку деревних ресурсів що виконується за запитом суб'єкта, що здійснює державний нагляд за використанням деревини,
- форми міжвідомчої звітності що використовуються відповідними суб'єктами для створення баз даних для координації підприємницької діяльності у сфері використання деревних ресурсів,
- форми державної звітності що використовуються відповідними суб'єктами для стратегічного планування розвитку сфери споживання та відтворення деревних ресурсів.
2.3.1.2 До функціональних об’єктів технічного регулювання відноситься технологічна документація, де встановлюються затверджені у встановленому порядку норми витрат деревини на виготовлення товарної продукції, напівфабрикатів, пиломатеріалів.
2.3.1.3 Функціональними об’єктами технічного регулювання є нормативні документи на деревні ресурси, що переробляються на всіх стадіях макротехнологічного циклу.
2.3.1.4 Функціональними об’єктами технічного регулювання державного рівня є законодавчі акти, які стосуються деревних ресурсів, що переробляються.
2.3.2 Вироби з деревини
2.3.2.1 Матеріальні об'єктами технічного регулювання тимчасового або допоміжного використання, що містять деревину, є дерев'яні предмети праці, об'єкти будівельного і транспортного призначення.
2.3.2.2 Матеріальні об'єктами технічного регулювання виробничого призначення, що містять деревину, є дерев'яні предмети праці, матеріали та напівфабрикати, деревні деталі виробів.
2.3.2.3 Матеріальні об'єктами технічного регулювання споживчого призначення, що містять деревину, є ексклюзивні або типові предмети споживання, що виготовлюються на замовлення, а також стандартні дерев'яні вироби.
2.3.3 Процеси
2.3.3.1 Технологічними об'єктами технічного регулювання на стадії постановки продукції на виробництво є процедури оформлення замовлення на виготовлення ексклюзивних або типових предметів споживання, правила створення нових виробів, що містять деревину.
2.3.3.2 Технологічними об'єктами технічного регулювання на стадії виробництва є стандарти Єдиної системи технологічної документації (ЄСТД), а також нормативні документи на продукцію, що виготовляється.
2.3.3.3 Технологічними об'єктами технічного регулювання на стадії реалізації продукції, що містить деревину, є нормативні документи на пакування виробів, їх зберігання, транспортування та введення в експлуатацію.
2.3.3.4 Технологічними об'єктами технічного регулювання на стадії експлуатації виробів, що містять деревину, є нормативні документи, які стосуються правил експлуатації, сервісного обслуговування, ремонту та утилізації.
2.3.4 Деревні ресурси
2.3.4.1 Об'єктами технічного регулювання деревних ресурсів на законодавчому рівні є Закони України та Технічні регламенти, що безпосередньо стосуються деревини, як сировини для подальшого використання в умовах виробництва.
2.3.4.2 Нормативними об'єктами технічного регулювання деревних ресурсів є стандарти та інші нормативні документи, що безпосередньо стосуються перероблення деревини в умовах виробництва.
2.3.4.3 Метрологічними об'єктами технічного регулювання деревних ресурсів є стандарти та інші нормативні документи, що безпосередньо стосуються визначення об’ємів деревини на всіх стадіях макротехнологічного циклу.
2.3.4.4 Статистичними об'єктами технічного регулювання деревних ресурсів є стандарти та інші нормативні документи, що безпосередньо стосуються обліку деревини на всіх стадіях макротехнологічного циклу.
2.4 Загальні умови застосування засобів технічного регулювання
2.4.1. Облік і маркуванням
2.4.1.1 Маркування сертифікованих об’єктів здійснюються згідно з правилами сертифікації.
На об’єкт та (або) його етикетку (паковання ) наноситься національний знак відповідності та ідентифікаційний номер уповноваженого органу згідно з державним реєстром таких органів.
Маркування не сертифікованих об’єктів здійснюються згідно з чинними нормативними документами на конкретні види об’єктів.
2.4.1.2 Маркування на об’єкті та (або) його етикетці чи пакованні повинно легко читатися, бути чітким, зрозумілим і не змиватися. Для об’єктів незначного розміру та об’єктів, що складаються з дрібних деталей, допускається маркування на пакованні, супровідних документах або етикетках.
Маркування повинно містити:
- товарний знак та (або) назву виробника чи уповноваженої ним особи - резидента України, чи особи, що відповідає за введення об’єктів в обіг (у разі, якщо виробник чи уповноважена ним особа не провадять діяльності на території України);
- адресу виробника та (або) уповноваженої ним особи - резидента України чи особи, що відповідає за введення об’єктів в обіг (у разі, якщо виробник чи уповноважена ним особа не провадять діяльності на території України).
Маркування та оформлення супровідної документації об’єктів, що призначені для внутрішнього ринку, здійснюються державною мовою.
Забороняється нанесення на об’єкти, етикетки та паковання знаків чи написів, подібних до національного знака відповідності.
Інформація може бути стислою за умови, що вона дає змогу ідентифікувати виробника чи уповноважену ним особу - резидента України, чи особу, що відповідає за введення об’єктів в обіг (у разі, якщо виробник чи уповноважена ним особа не провадять діяльності на території України).
2.4.1.3 На об’єктах повинна міститися попереджувальна інформація про небезпеку, пов'язану з їх експлуатацією, та способи її уникнення.
На пакуванні та (або) етикетках, в інструкціях з експлуатації об’єктів, що можуть використати окремі категорії громадян (неповнолітні, вагітні жінки, інваліди), повинні зазначатися відомості що забезпечують захист користувачів від травм і нещасних випадків.
Якщо йдеться про дітей, повинно бути вказано:
- мінімальний вік дитини, якій дозволяється користуватися призначеним об’єктом,
- інформація щодо обов'язкового нагляду з боку дорослих під час користування об’єктом (у разі потреби);
- чітка інформація для дітей та осіб, які їх доглядають, про небезпеку, пов'язану з експлуатацією об’єкту,
- способи усунення небезпеки.
2.4.1.4 На пакуванні об’єктів, які можуть виявитися небезпечними для дітей віком до трьох років, повинно бути застереження "Для дітей старше трьох років" або "Обережно! Не допускається для дітей віком до трьох років" із стислим роз'ясненням небезпеки.
На пакуванні функціональних об’єктів, які являють собою масштабні копії пристроїв чи установок, що призначені для дорослих, повинно бути таке застереження: "Увага! Користуватися під безпосереднім наглядом дорослих".
До таких об’єктів додаються інструкції з експлуатації, інформація щодо необхідних запобіжних заходів, застереження про небезпеку, пов'язану з недодержанням цих заходів, та необхідність зберігання об’єктів в місцях, не доступних для дітей віком до трьох років.
2.4.2 Методи вимірювання і контролювання
2.4.2.1 Вимірювання об’єктів здійснюється згідно з загальними вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 15 червня 2004 року № 1765-IV і з відповідними чинними Технічними регламентами, що гармонізовані з Євродирективами 2004/22/ЕС та 89/336/ЄEС, які забезпечують єдність вимірювань, чинними в Україні ГОСТ 8.010, ГОСТ 8.050, ГОСТ 8.051, ГОСТ 26433.0 та ГОСТ 26433.1, а також за стандартами на конкретні види об’єктів.
2.4.2.2 Випробування здійснюються за національними, регіональними та міжнародними методами згідно з чинними Технічними регламентами, гармонізованими з відповідними Євродирективами, а також за стандартами на конкретні види об’єктів.
Випробування об’єктів повинні здійснюються у максимально можливому ступені за гармонізованими на міжнародному рівні методами (за їх наявності), але за неможливості їх використання або відсутності випробування здійснюють за методами, що розроблені з урахуванням особливостей поняття «сучасний технічний рівень» (рівень знань про об’єкт, які є загальноприйнятими і технічно виправданими).
2.4.2.3. Випробування об’єктів здійснюють за такими показниками:
1) для деревини в будь-якому вигляді, у тому числі, склеєної, пропареної, просоченої антипіренами і антисептиками:
- межа міцності на згинання, стискання, розтягування та зсування,
- тривала міцність за наведеними вище показниками (довговічність) під біологічним впливом дереворуйнівних грибків і комах,
- модуль пружності на розтягування та згинання,
2) для клеєної шаруватої деревини, фанери і деревних плит, у тому числі, гнутоклеєної:
- показники за п. 1) за різними рівнями вологості,
- стабільність розмірів за різними рівнями вологості.
- зсування шарів склеювання,
- розшарування.
3) для деревини з шиповими і штировими з'єднаннями, у тому числі, зі з'єднаннями металевими пластинами, цвяхами і гвинтами:
- межа міцності з'єднання,
- зусилля вигину і зсуву,
- момент вигину,
- циклічна міцність.
- довговічність під впливом корозії,
Контроль фізико-механічних параметрів здійснюють за ДСТУ prEN 384-2001, ДСТУ prEN 385-2001, ДСТУ prEN 386-2001, ДСТУ prEN 387-2001, ДСТУ prEN 391-2001, ДСТУ prEN 392-2001 та за іншими чинними в Україні нормативними документами.
Допускається використовувати порядок і методи перевірки на механічні показники і міцність клейових з'єднань, які передбачені технічною документацією, що гармонізована з євростандартами (EN 204, EN 595 та іншими).
Водостійкість клейових з’єднань визначається за ГОСТ 17005 або за методиками, що гармонізовані з EN 204.
Вологість деревини перевіряють за ГОСТ 16588.
Якість біозахисного оброблення перевіряють згідно з вимогами ГОСТ 20022.6.
2.4.2.4 Випробування об’єктів, що містять формальдегід, як технологічну добавку, здійснюють за показником емісії формальдегіду. Метод випробування повинен корелювати з іншими методами, що наведені в стандарті EN 717-1:2004 або в гармонізованому з ним національному стандарті.
Не потребують випробувань вироби, що мають природні рівні емісії формальдегіду.
Контроль параметрів повітря на робочих місцях та його періодичність здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.005 і ДСН 3.3.6.042.
Для контролювання параметрів, що потребують випробувань через короткий проміжок часу, можуть бути використані спрощені випробувальні пристрої, які діють за принципом витримування режиму випробування за мінімальними значеннями за умови признання уповноваженим органом статистичної вірогідності результатів.
Приміщення та обладнання, що використовуються під час проведення випробувань об’єктів, повинні забезпечити умови, що передбачені чинними нормативними документами на об’єкт, і дозволити надійне проведення випробувань без зайвої втрати часу осіб, що проводять ці випробування.
Контроль рівня освітленості робочих місць під час виготовлення чи випробування об'єктів здійснюється за ДСТУ Б В.2.2-6.
Вимірювання рівня шуму на робочих місцях слід проводити за ГОСТ 12.1.050, вібрації – за ГОСТ 12.4.012.
Радіаційний контроль - за ДБН В.1.4-2.01.
