Останнім часом активно обговорюють можливості формування лісових кластерів у Карпатах, які забезпечили б регіонові такий самий успіх, як, наприклад, згадана Силіконова долина для США.
Йдеться про розвиток галузевих об’єднань та мереж для координації інтересів усіх учасників галузі, які, відповідно, існували б не розпорошено, а у спільній системі, мали б інформацію про всіх учасників лісової сфери, можливості співпраці, ринки збуту тощо.
Потенційні партнери працюють... поокремо
Карпатський регіон володіє найбагатшими в Україні лісовими ресурсами. Середня лісистість території Карпат сягає 39%, загальний запас деревини становить 0,52 млрд куб. м. Ліси є джерелом сировини для різних газуй економіки, мають природоохоронне та соціальне значення, проте досі ця галузь не діє як єдиний комплекс.
Внаслідок цього учасники, здавалося б, єдиного комплексу (лісівники та деревообробники, постачальники продукції для галузі та її виробники, наукові заклади, які готують відповідних фахівців) насправді працюють ізольовано, компоненти та зв’язки між сторонами неузгоджені. У результаті – лісогосподарська та деревообробна галузі розглядаються органами влади не з позиції єдиного комплексу, а розпорошено, і тому дуже поверхнево враховуються у процесі прийняття рішень.
Тому ще у 2006 році для швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA стала очевидною потреба звернути увагу органів влади та громадськості на необхідність цілісного сприйняття усього процесу використання деревинних та пов’язаних з ними недеревинних ресурсів, сприяти кооперації між його учасниками.
Отож, у 2007 – 2008 роках за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації у рамках швейцарсько-українського проекту FORZA було здійснено кластерний аналіз лісового сектору Карпатського регіону силами Національного лісотехнічного університету України та Міжнародного інституту лісу та деревини Університету Мюнстера (Німеччина). Цю ідею підтримали обласні держадміністрації Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей.
Основні висновки і рекомендації кластерного аналізу
Здійснений кластерний аналіз продемонстрував, що в Карпатському регіоні існує добрий потенціал для формування та розвитку лісових, деревообробних, меблевих кластерів.
За словами Радміли Устич, координатора сектору економіки проекту FORZA, перший в Україні ґрунтовний аналіз можливостей усіх галузей економіки, що використовують лісові ресурси, засвідчив, що лісовий сектор посідає четверте місце в економіці “карпатських” областей. Це у разі, якщо його розглядати як можливий кластер – взаємопов’язаний комплекс, до якого входять лісове господарство, деревообробка, лісовий туризм, недеревинні продукти лісу тощо. Лісовий сектор Карпатського регіону працевлаштовує близько 52 тисяч людей на більше ніж двох тисячах підприємствах різних форм власності. Це свідчить про важливе соціально-економічне значення лісового сектору в економіці регіону.
Приблизно 90% усього обсягу виробництва у ньому становлять чотири основні складові – лісове господарство, деревообробка, виробництво меблів та продукції з деревини, паперово-целюлозне виробництво. Зважаючи на велике соціально-економічне значення таких складових, як лісовий туризм, використання недеревинної лісової продукції, відходів лісозаготівлі та деревообробного виробництва, їх питома вага у кластері, на думку експертів, найближчим часом значно зросте.
Один з висновків здійсненого аналізу – в Карпатському регіоні існує значний потенціал для підвищення ефективності використання лісових деревинних ресурсів та інших корисних властивостей лісів, зокрема, за рахунок застосування методів наближеного до природи лісівництва та природозберігальних технологій лісозаготівель. У цьому разі лісове господарство, зберігаючи природні ландшафти, сприятиме розвитку рекреаційних зон та щорічно може додатково отримувати 2 – 2,5 млн куб. м деревини, заготовленої сталими методами. Водночас, реалізація озвученої перспективи вимагає спільних координованих зусиль всіх зацікавлених сторін на різних рівнях: органів влади, бізнесу і громади.
Кластери – вигідні бізнесово і соціально
“Кластер не утворюється з нуля, як нововведення. Навпаки, він формується з потреб уже наявних підприємств, є відповіддю на соціальні та екологічні вимоги тощо. І саме застосування концепції кластера тут може забезпечити як конкурентоспроможність бізнесу (вищу якість товарів, збільшення прибутку), так і збереження та посилення екологічної функції”, – зауважує завідувач кафедри технології виробів з деревини Національного лісотехнічного університету Орест Кійко. За його словами, створення лісового кластера вигідне як бізнесу, так і місцевій громаді та органам влади.
“Класична наука і досвід світової економіки свідчать, що у разі об’єднання трьох складових – підприємств-лідерів (їх визначають, як правило, за можливістю експортувати власну продукцію), постачальників (сировини, матеріалів, різноманітних видів послуг) і бізнес-клімату – відбувається прорив у тій галузі, де створено кластер”, – наголошує Орест Кійко. Наприклад, об’єднання у кластер (він може включати як всю галузь, так і кілька окремих її компонентів) виробника меблів, постачальника фурнітури і освітнього закладу, що готує робітничі кадри, дасть відчутний економічний результат – поліпшення якості продукції, збільшення обсягів виробництва, вихід на нові ринки і т.д.
Тобто, кластер – це не концерн одного власника, а спільна робота незалежних структур, які працюють в одному руслі і навіть конкурують між собою, але певна співпраця приносить їм вигоду. В Україні відомі: будівельний кластер в Хмельницькому, народних промислів – в Івано-Франківську, видобутку та переробки каменю у Житомирі.
“У кластері з’являється так званий синергетичний ефект, – коментує завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури і транскордонного співробітництва Інституту регіональних досліджень НАН України Надія Микула. – Це коли 2+2 дає у результаті не 4, а 5, бо від об’єднання зусиль значно вищий ефект, ніж від поодиноких намагань”.
Надія Микула наводить приклади такого ефекту – малі підприємства можуть об’єднатися довкола спільних постачальників й економити завдяки масштабові обсягу закупівлі товарів. Або ж спільно замовити маркетингове дослідження ринку, тоді як витрати на нього поокремо були б непосильні. Учасники туристичного ринку могли б разом розробляти туристичні маршрути і на міжнародному ринку пропонувати їх вже як комплекс.
До того ж у кластері зацікавлені не лише бізнес-структури. Розуміючи, що це – інструмент покращення конкурентоспроможності вітчизняної економіки загалом, Міністерство економіки розробило проект Концепції кластеризації економіки України, а Мінрегіонбуд пропонує Національну стратегію формування та розвитку транскордонних кластерів. Органи влади взагалі є невід’ємною частиною успішного кластера, оскільки саме від них залежить створення та постійна підтримка сприятливих макроекономічних умов для роботи учасників ринку.
Надія Микула абсолютно впевнена у взаємовигідності кластерів для влади і бізнесу: “На мою думку, для влади Закарпаття, надзвичайно вигідним було б створення рекреаційно-туристичного кластера, бо для області ця сфера є одним із визначених пріоритетів. Кластер може підвищити конкурентну спроможність його учасників та території в цілому, адже реалізовує один з пріоритетів розвитку, а влада всіляко підтримуватиме діяльність кластера, який, своєю чергою, забезпечить виконання її економічних програм”.
Перспективи лісового кластера
“Якби ми не були впевнені, що кластери працюють і слугують укріпленню позицій бізнесу і, відповідно, збільшенню надходжень до бюджету, ми не бралися б за аналіз, – зазначив Уве Кіс з Університету Мюнстера (Німеччина), під керівництвом якого проводився кластерний аналіз лісового сектору. – Карпатський регіон має недооцінений потенціал співпраці між підприємствами сектору. На скільки мені відомо, протягом останніх двох років проект FORZA спрямовує всі свої зусилля на розповсюдження інформації щодо переваг кластерного підходу порівняно з одноосібним веденням бізнесу. Шлях, обраний проектом, а саме, інформаційні зустрічі з представниками малого та середнього бізнесу, владою та засобами масової інформації в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, на яких обговорюються результати та рекомендації кластерного аналізу, – єдино правильний. Під час таких зустрічей знайомляться підприємці, які вже кілька років працюють в одному напрямку, на одній території, але не знають про існування одне одного, налагоджується співпраця, постійні, міцні зв’язки підприємств, неурядових організацій та влади. Такий же метод (якомога ширше поширення інформації, проведення постійної просвітницької роботи щодо переваг кластерного підходу для підприємств лісового сектору) призвів до створення кластера лісу та деревини в Баварії, деревообробного та меблевого кластера в Норд-Рейн-Вестфалії (Німеччина) тощо.
Останнім часом у Карпатському регіоні України активно обговорюються можливості формування потенційних лісових, деревообробних, меблевих та інших кластерів в кожній з областей. На Закарпатті, наприклад, розроблено концепцію створення кластера будування дерев’яних будинків. Підприємство-ініціатор кластера невдовзі розпочне випуск дерев’яних будинків, і тоді в якості ядра розпочне формування навколо себе деревинного кластера. Створення такого кластера означатиме, що з метою зведення дерев’яного будинку “під ключ” об’єднають зусилля близько 22 типів підприємств-постачальників столярних виробів, підлогових та покрівельних покриттів, сантехніки, транспортних, рекламних, фінансових та інших організацій. Тільки за першими підрахунками такий кластер може працевлаштувати до 850 працівників.
Ці факти підтверджує і Анатолій Дубина, керівник підприємства з виготовлення шпону та фанери “Максіфлекс”. Більше року він переконував своїх колег у перевагах отримання сертифікації ланцюжка створення доданої вартості FSC, що підтверджує відповідальне, екологічно збалансоване й соціально вигідне ведення лісового господарства. Тепер міні-кластер із п’яти постачальників, двох виробників та трьох покупців продукції у ланцюжку виробництва FSC сертифікованого шпону розпочинає роботу із завоювання нових екологічно чутливих ринків. “Я і не підозрював, що ми є кластером, – зізнається Анатолій Дубина. – Поки не почув це слово від проекту FORZA на інформаційних та маркетингових заходах”.
У Львівській області практично сформувався деревообробний та меблевий кластер за активної участі та підтримки обласної державної адміністрації та Конфедерації ділових кіл Львівщини.
Віце-президент Конфедерації ділових кіл Львівщини Ростиcлав Сорока розповів, що засновниками цього кластера є три компанії – меблевий комбінат, АТ “Світанок” і компанія “Букхолдинг”, які створили Асоціацію юридичних осіб. Цей кластер, за словами Р. Сороки, покликаний оптимізувати витрати бізнесу на розробку нових продуктів, закупки сировини, підготовку персоналу, кадрів, створення спільного веб-сайта, каталогу продукції, бази даних постачальників, спільну участь у тендерах, виставках, проведення семінарів, конференцій, форумів і т. д. “Компанії-засновники будуть залучати до кластера й інших учасників, очікуємо, що ними стануть ще близько 20 компаній”, – каже Ростислав Сорока.
За його інформацією, у 2010 році у Львівській області планують створити також кластери вантажопіднімальної техніки, виробників альтернативної енергії та кластер бізнес-послуг у сфері інформаційних технологій. Згодом усі названі кластери координуватиме спеціально створена Рада кластерів.
У Чернівцях облдержадміністрація використала напрацювання та рекомендації кластерного аналізу лісового сектору як важливого інструменту регіонального розвитку і призначила один з найбільш залісених районів – Путильський – пілотним районом для створення лісового кластера. Тут уже створена Координаційна рада з проведення кластерних досліджень.
В Івано-Франківській області Асоціація меблевиків Прикарпаття взялася за створення веб-сайта, який би об’єднав інформацію про деревообробні та меблеві підприємства області, їх комерційні пропозиції, що дасть поштовх зміцненню співпраці між підприємствами сектору.
Отож, як бачимо, “дух” кластерів повільно, але доволі впевнено насичує бізнес-повітря Карпатського регіону, і там, де є стратегічне бачення переваг кластерів для зацікавлених сторін, вони неодмінно почнуть працювати і приносити вигоди його учасникам та територіям в цілому. І наостанок: лісові кластери, що наразі зароджуються, мають постійного партнера – проект FORZA, який ще до кінця 2010 року підтримуватиме кластерні ініціативи у Карпатському регіоні.
