Скільки коштує нормативна некомпетентність лісозаготівників?




Найбільш важлива причина проблем стандартизації пов`язана з незбалансованим застосуванням емпіричного і логічного підходу до класифікації об`єктів стандартизації лісоматеріалів, що призвело до недостатньої обґрунтованості товарної цінності лісоматеріалів і, як наслідок, до негативних економічних наслідків для України.

Такий висновок зробили фахівці технічного Комітету України зі стандартизації лісових ресурсів (ТКУ-18 “Лісові ресурси”) разом зі співробітниками Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації і інформації (УкрНДІССІ) і науковцями інших установ України і Росії на підставі результатів попереднього аналізу проблем, що є загальними для національної, міждержавної, європейської і міжнародної стандартизації продукції з деревини.
Основою емпіричного підходу слугує кількісна ознака. Він характерний тим, що об`єктом стандартизації, зазвичай, є досить поширена продукція. Важливим для такого підходу є першочергова регламентація якісних і розмірних характеристик, і тільки потім з`являється потреба в стандартизації термінів, що вживаються під час виробництва цієї продукції.
При емпіричному підході у виграші виявляються виробники готової (кінцевої) продукції, які диктують свої вимоги постачальникам сировини і матеріалів. Такий підхід використовується переважно в євростандартах.
Логічний підхід заснований на логіці здорового глузду, відповідно до якого будь-який об`єкт, у першу чергу, характеризується назвою. Тут більш важливою, порівняно з якістю, є характеристика типорозмірів (якщо стілець не підходить за розміром, то якість цього стільця покупця не зацікавить). Кількісна характеристика в даному випадку важлива лише як оцінка поширеності об`єктів однакових розмірів і визначеної якості.
Логічний підхід характерний для багатьох ГОСТів, які надавали переваги виробникам продукції, що випускається серійно. Покупцям пропонувалися дешеві, але не потрібні їм вироби. Негативні наслідки такого підходу очевидні і не потребують коментарів. Особливо сильно вони позначилися на великих деревообробних підприємствах України.
Негативні наслідки емпіричного підходу не настільки очевидні, тому для їхньої ілюстрації потрібен розгляд конкретних прикладів.
До негативних економічних наслідків призводить переважно кількісний принцип емпіричної стандартизації. Зокрема, номенклатура євростандартів серій EN 975 і EN 1611 встановлює вимоги для пиломатеріалів лише для кількох розповсюджених у Європі порід: трьох листяних і чотирьох хвойних. Створюється враження, що інші породи в Європі не використовуються. Більш дорогі пиломатеріали рідких порід купуються тільки за умовами контрактів.
За відсутності стандартів, які класифікують породи деревини залежно від їх споживчої цінності, покупець має можливість нав`язати постачальнику низькі ціни на лісоматеріали рідких порід. європейські фірми таку можливість використовують з великою вигодою для себе.
Звертає на себе увагу зміст згаданих стандартів CEN. Величезна кількість факторів визначають сортність пиломатеріалів. Причому, спільна наявність двох і більше вад знижує сорт. Це означає, що продати деревину вищим сортом практично неможливо.
Тим часом, сортність сировини визначається за вільною від вад деревиною, а сортність пиломатеріалів - за наявністю вад, які порушують цілісність деревини (сучки, гнилизни, тріщини і дефекти обробки). Ці вади не залежать від породи.
Інші вади, які залежать від породи, незрівнянно малі за споживчою значимістю. Тому вони повинні визначати сортність заготовок для деталей конкретного призначення чи пиломатеріалів, які спеціально призначені для виготовлення таких заготовок. Але це вже зовсім інша продукція. Вона повинна мати більш високі ціни, які мають компенсувати постачальникам додаткові витрати на відбирання таких пиломатеріалів, їхнє сортування, пакування і збереження.
Прийняті в стандартах CEN розмірні класифікації усіх видів лісоматеріалів також є дискримінаційними стосовно постачальників. Їх занадто багато для лісоматеріалів загального призначення. Чим більше розмірних груп, тим вище витрати на виготовлення лісоматеріалів.
Негативні наслідки емпіричного підходу можна простежити на прикладі термінологічних стандартів. У них дуже багато вузькопрофесійних термінів, що не завжди доречні, наприклад, у стандартах ISO. Однак зовсім недостатньо представлені терміни, пов`язані з класифікацією товарної продукції, тобто з усім, що містить деревину і може бути продане на будь-якому етапі її обробки. Будь-яка деревина, що є товаром, повинна мати назву, яка має бути узаконена у відповідних стандартах.
Однак у згаданих стандартах CEN не розмежовуються вимоги до лісо- і пиломатеріалів на вузлових етапах їхнього виготовлення. Довгі лісоматеріали, що призначені для подальшого перероблення на більш короткі сортаменти спеціального призначення, і самі ці сортаменти можуть продаватися за однаковою ціною, хоча витрати на їхнє виготовлення не однакові.
Також немає розбіжностей між пиломатеріалами загального призначення і заготовками, розміри яких однакові чи кратні габаритним розмірам деталей, що виготовляються з них. Це дозволяє європейцям купувати майже готові деталі як сировину за ціною звичайних пиломатеріалів.
Таким чином, тільки за рахунок неузгоджених між виробником та споживачем вимог до розмірних характеристик (припусків, що не враховуються, методів вимірювання, класифікації за діаметрами та ін.) Україна втрачає до 40 % коштів від експорту деревини. Ще більші втрати – від неузгодженості якісних характеристик деревини, що експортується.

Що ж робити? Треба знайти та ретельно обґрунтувати збалансоване співвідношення емпіричного і логічного підходів до стандартизації в процесі відтворення, перероблення і споживання продукції з деревини і закріпити це співвідношення в рамках основного стандарту ISO.

Усі загальні поняття можуть бути встановлені в стандарті ISO “timber – General”. Пропозиції щодо його розроблення прийняті для обговорення в ISO/TC 218 (документ № 88). На основі цього стандарту можна буде створити несуперечливу систему стандартизації усіх видів лісоматеріалів. З`являться об`єктивні критерії для систематизації чинних стандартів ISO, EN, ГОСТів і ДСТУ, їхнього перегляду і розроблення нових.
Ці пропозиції вимагають більш детального опрацювання, що неможливо здійснити без застосування логічних і математичних моделей. Вони не в усьому зрозумілі без використання наочних схем. Методи рішення цих проблем відомі, але одержання конкретних результатів з їхньою допомогою досить трудомістке і вимагає залучення кваліфікованих фахівців з різних галузей науки. Отримані такими методами результати не можна застосовувати на практиці без проведення комп`ютерних експериментів.
Саме ці обставини викликають побоювання, що Україна самотужки може не дати ради з вирішенням згаданих проблем. У нас добре опрацьовані теоретичні і методичні питання загального характеру, однак майже не залишилося фахівців-практиків в галузі стандартизації лісоматеріалів, які могли б оцінювати корисність для виробництва наукових результатів, одержуваних на кожному етапі проведення такої важливої і складної роботи. Тому необхідно співробітництво з колегами з країн - членів ТС 218.
Розроблення стандарту може бути здійснене робочою групою WG 2 "Round Timber". До розроблення стандарту можуть бути залучені науковці відповідного профілю, які раніше займалися питаннями теорії і методології стандартизації, у тому числі фахівці із системних методів, логічного і математичного моделювання. Стандарт “timber – General” буде застосований в Україні як національний.


Іван ДЕРЕВ’ЯНКО,
голова ТКУ-18 “Лісові ресурси”,
співголова робочої групи WG 2 “Круглі лісоматеріали” ISO/ТС 218 “Лісоматеріали”.

Довідка

Технічний Комітет України зі стандартизації лісових ресурсів створений з метою підвищення науково-технічного рівня робіт зі стандартизації лісопродукції і координації діяльності підприємств у питаннях стандартизації і раціонального використання усіх видів лісових ресурсів.
Об’єднує на добровільних основах фахівців з питань стандартизації, повноважних представників зацікавлених підприємств (організацій) - для розробки державних і міждержавних стандартів, проведення робіт з міжнародної стандартизації, підвищення науково-технічного рівня робіт зі стандартизації лісопродукції і координації діяльності підприємств всіх галузей у питаннях стандартизації і раціонального використання всіх видів лісових ресурсів.
Технічний комітет створений згідно з наказом Державного Комітету України зі стандартизації, метрології та якості продукції № 62 від 08.07.1992 р. Він розробляє проекти стандартів з урахуванням досліджень науково-дослідних, дослідно-технологічних і проектних робіт, які виконуються провідними організаціями галузі, а також науково-технічних досліджень інших організацій, що проводять роботи з питань лісопродукції та закордонної науково-технічної інформації.


 








Najnowsze ogłoszenia
Autoryzacja
Nazwa użytkownika:  
Hasło:  
 
W celu zdobycia dodatkowych możliwości w systemie, musisz zarejestrowac się . Rejestracja jest darmowa.

Скільки коштує нормативна некомпетентність лісозаготівників? - www.PromWood.com
Społeczność online: 
Historia leśnictwa | Obróbka drewna | Gatunki drewna | Suszenie drewna | Maszyny i urządzenia | Stoliarka | Biopaliwo | Węgiel drzewny | Katalog leśny | Охота