ИНКОТЕРМС-2000

ВИД ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ВІДПОВІДНИЙ ТЕРМІН ІНКОТЕРМС 2000

 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯ

У деяких випадках вступ рекомендує використовувати або не використовувати той або інший термін. Це особливо важливо у відношенні вибору між термінами FCA і FOB. На жаль, працівники торгівлі продовжують використовувати термін FOB там, де він цілком недоречний, при цьому змушуючи продавця нести ризики внаслідок передачі товару перевізнику, названому покупцем. FOB можливо використовувати тільки там, де товар призначений для постачання "через поручні судна" або, в крайньому випадку, на судно, а не тоді, коли товар передається перевізнику для наступного завантаження на судно, наприклад, завантажений у контейнери або занурений на вантажівки або в вагони в так званому "ро-ро" транспорті. Таким чином, у вступі до терміна FOB було зроблено наполегливе попередження про те, що термін не слід використовувати, коли сторони не мають наміру поставляти товар через поручні судна.

Трапляється, що сторони помилково використовують терміни, призначені також для перевезення товарів морем, коли передбачається інший вид транспорту. Це може поставити продавця в положення, коли він не може виконати своє зобов'язання представити покупцю відповідний документ (наприклад, коносамент, морську накладну або електронний еквівалент). Таблиця, наведена вище в параграфі 17, показує, який термін варто використовувати для кожного виду транспорту. Крім того, у введенні до кожного терміна вказується, чи можна використовувати його для всіх видів транспорту або тільки для перевезення морем.

КОНОСАМЕНТ І ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ

Традиційно бортовий коносамент є єдиним прийнятним документом, який продавець може представити відповідно до термінів CFR і CIF. Коносамент виконує три важливі функції, а саме: 

• доказ поставки товару на борт судна; 
• свідоцтво договору перевезення; 
• засіб передачі прав на транзитний товар іншій стороні за допомогою передачі їй документа.

Інші транспортні документи, крім коносамента, будуть виконувати перші дві зазначені функції, але не будуть контролювати доставку транзитного товару в місце призначення або давати можливість покупцеві продавати транзитний товар за допомогою передачі документів його покупцеві. Замість цього інші транспортні документи будуть називати сторону, яка має право на одержання товару в місці призначення. Той факт, що володіння коносаментом необхідно для одержання товарів від перевізника в місці призначення, особливо ускладнює його заміну електронним документом.

Далі, звичайно видається кілька оригіналів коносамента, але, звичайно, дуже важливо, щоб покупець або банк, який діє відповідно до його інструкцій при оплаті продавцю, забезпечив передачу продавцем всіх оригіналів (так званий "повний комплект"). Це також є вимогою Правил для документарних кредитів Міжнародної торгової палати (ICC Rules for Documentary Credits) (так звані Єдині традиції і практика Міжнародної торгової палати (ICC Uniform Customs and Practice, "UCP"). Поточна версія виходить в день публікації Інкотермс 2000; ICC публікація номер 500).
Транспортні документи повинні свідчити не тільки про доставку товару перевізнику, але також і про те, що товар, наскільки перевізник може це підтвердити, був отриманий у повній справності і гарному стані. Будь-який запис у транспортних документах, який би вказував, що товар був отриманий не в такому стані, зробить документ "нечистим" і, таким чином, неприйнятним відповідно до UCP.

Незважаючи на особливу юридичну природу коносамента, передбачається, що в найближчому майбутньому він буде замінений електронним документом. Вже версія Інкотермс 1990 року належним чином врахувала це очікуване вдосконалення. У відповідності зі статтями А.8. термінів паперові документи можуть бути замінені електронною інформацією за умови, що сторони домовилися здійснювати електронний зв'язок. Така інформація може передаватися безпосередньо зацікавленій стороні або через третю сторону, що забезпечує додаткові послуги. Однією з таких послуг, яка з користю може бути надана третьою стороною, є реєстр послідовних власників коносамента. Системи, що надають такі послуги, таких як так звана послуга БОЛЕРО, можуть зажадати подальшої підтримки відповідними юридичними нормами та принципами, як підтверджують це CMI 1990 Правила електронних коносаментів (CMI 1990 Rules for Electronic Bills of Lading) і Статті 16 - 17 UNCITRAL Модельний закон по електронної торгівлі (UNCITRAL Model Law on Electronic Commerce).

НЕПЕРЕДАВАЄМІ ТРАНСПОРТНІ ДОКУМЕНТИ ЗАМІСТЬ КОНОСАМЕНТІВ

В останні роки документарна практика значно спростилася. Коносаменти часто заміняються непередаваними документами, подібними використовуваним для інших видів транспорту крім морських перевезень. Ці документи називаються "морськими накладними", "контейнерними накладними", "вантажними розписками" або варіантами таких виразів. Непередавані документи можуть цілком задовільно використовуватися, за винятком випадків, коли покупець хоче продати транзитні товари за допомогою передачі паперового документа новому покупцю. Щоб це стало можливим, обов'язково має бути збережена обов'язок продавця представити коносамент відповідно до CFR і CIF. Проте якщо договірні сторони знають, що покупець не припускає продати транзитний товар, вони можуть спеціально домовитися про звільнення продавця від обов'язку надати коносамент, або, в іншому випадку, вони можуть використовувати терміни CPT і CIP, де немає вимоги про надання коносамента.

ПРАВО ДАВАТИ ІНСТРУКЦІЇ ПЕРЕВІЗНИКОВІ

Покупець, що оплачує товар відповідно до "C" - терміном, зобов'язаний забезпечити, щоб після одержання оплати продавець не розпорядився товаром за допомогою видачі нових інструкцій перевізнику. Деякі транспортні документи, що використовуються для певних видів транспорту (повітряний, автомобільний або залізничний) надають договірними сторонами можливість перешкоджати продавцю у видачі нових інструкцій перевізнику, забезпечуючи покупця певним оригіналом або дублікат накладної. Однак документи, використовувані замість коносаментів в морських перевезеннях, звичайно не містять такої "перешкоджає" функції. Морський Міжнародний комітет виправив цей недолік вищевказаних документів, ввівши в 1990 році "Єдині правила морських накладних" (Uniform Rules for Sea Waybills), які дозволяють сторонам вставити умову "без розпорядження", по якому продавець за допомогою інструкцій передає перевізнику право розпоряджатися товаром у відношенні доставки товару якій-небудь іншій особі або в інше місце, відмінне від зазначеного в накладній.

АРБІТРАЖ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВОЇ ПАЛАТИ

Договірні сторони, які бажають мати можливість звернутися в Арбітраж Міжнародної торговельної палати у випадку розбіжностей з їхнім партнером за договором купівлі - продажу, повинні спеціально і чітко домовитися про Арбітраж Міжнародної торговельної палати у своєму договорі купівлі - продажу або, у разі відсутності єдиного договірного документа, при обміні кореспонденцією, що являє собою договір між ними. Факт включення одного або декількох варіантів Інкотермс у договір або пов'язану з цим кореспонденцію сам по собі НЕ являє собою домовленості про можливості звернутися в Арбітраж.

Міжнародна торговельна палата рекомендує наступну стандартну умову про арбітраж: "Всі розбіжності, що випливають з / або у зв'язку з цим договором, повинні остаточно вирішуватися відповідно до Правил Арбітражу Міжнародної торгової палати одним або більше арбітрами, призначеними відповідно до зазначених Правилами."