Вираз "НЕМАЄ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ"
Як видно з виразів "продавець зобов'язаний" і "покупець зобов'язаний", терміни Інкотермс мають справу тільки з зобов'язаннями, які сторони несуть один перед одним. Слова "немає зобов'язань" були вставлені тому у всіх випадках, коли одна сторона не несе зобов'язань перед іншою стороною. Таким чином, якщо, наприклад, у відповідності зі статтею А.3. відповідного терміна продавець зобов'язаний забезпечити й оплатити договір перевезення, ми зустрічаємося зі словами "немає зобов'язань" під заголовком "договір перевезення" у статті Б.3.а), що формулює позицію покупця. Коли ж жодна зі сторін не несе зобов'язань перед іншою стороною, слова "немає зобов'язань" з'являться стосовно до обох сторін, наприклад, у відношенні страхування.
В обох випадках важливо підкреслити, що навіть коли одна сторона може бути в стані "немає зобов'язань" по відношенню до іншої сторони при виконанні визначеного завдання, це не означає, що виконання цього завдання не в його інтересах. Так, наприклад, тільки тому, що покупець відповідно до терміна CFR не несе перед своїм продавцем зобов'язань по укладанню договору страхування у відповідності зі статтею Б.4., Ясно, що в його інтересах укласти такий договір, тому що за статтею А.4 . продавець не несе таких зобов'язань по забезпеченню страхування.
ВАРІАНТИ ІНКОТЕРМС
На практиці часто має місце ситуація, коли сторони самі хочуть домогтися більшої точності терміна, додаючи слова до термінів Інкотермс. Слід підкреслити, що Інкотермс не дають ніяких вказівок для таких додатків. Так, якщо сторони не можуть спертися на встановлену традицію торгівлі для тлумачення таких додатків, вони можуть зіткнутися з серйозними проблемами, коли неможливо забезпечити погоджене розуміння таких додатків.
Наприклад, при використанні загальних виразів "Франко борт завантажено" або "Франко завод включаючи навантаження" неможливо домогтися єдиного розуміння в усьому світі з тим, щоб зобов'язання продавця були розширені не тільки щодо вартості фактичного навантаження товару на судно або транспортний засіб, відповідно, а й включали ризик випадкової втрати або пошкодження товару в процесі навантаження. З цих причин сторонам настійно рекомендується точно пояснити, чи мають вони на увазі тільки те, що обов'язки або вартість операцій по навантаженню повинна лежати на продавцеві, або що він повинен також нести ризики до фактичного завершення навантаження. На це питання Інкотермс не дають відповіді: отже, якщо договір також чітко не описує наміру сторін, сторони можуть зіткнутися з непотрібними труднощами і витратами.
Хоча Інкотермс 2000 не передбачає багато хто з традиційно використовуваних варіантів, передмови до деяких торговельних термінів проте попереджають сторони про необхідність спеціальних умов договору, якщо сторони бажають вийти за межі умов Інкотермс.
EXW - Додається обов'язок продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця
CIF / CIP - Покупець має потребу в додатковому страхуванні
DEQ - Додається обов'язок продавця оплатити витрати після розвантаження
У деяких випадках продавці і покупці посилаються на комерційну практику контейнерної торгівлі і торгівлі чартер - партіями. За цих обставин необхідно чітко розрізняти обов'язки сторін відповідно до договору перевезення і їх обов'язками по відношенню один до одного за договором купівлі - продажу. На жаль, немає авторитетних визначень таких виразів, як "контейнерні умови" і "збори за транспортну обробку на терміналі" (ТНС). Розподіл витрат відповідно до цих умов може бути різним у різних місцях і періодично змінюватися. Сторонам рекомендується пояснити в договорі купівлі - продажу, як ці витрати повинні бути розподілені між ними.
Вирази, часто використовувані в чартер - партіях, такі як "Франко борт завантажено", "Франко борт завантажено та приведено в стан готовності", іноді використовуються в договорах купівлі - продажу для точного пояснення того, якою мірою продавець відповідно до терміна FOB повинен виконати укладання і приведення товару в стан готовності на борту судна. У тому випадку, коли додаються ці слова, необхідно пояснити в договорі продажу, чи відносяться додані обов'язки тільки до витрат або до витрат і ризиків теж.
Як вже було сказано, були зроблені всі зусилля, щоб терміни Інкотермс відбивали найбільш розповсюджену комерційну практику. Однак у деяких випадках - особливо там, де Інкотермс 2000 відрізняються від Інкотермс 1990 - сторони можуть захотіти, щоб торговельні умови працювали по-різному. Їм нагадують про такі варіанти у вступі до термінів, указуючи на це словом "Проте".
ЗВИЧАЇ ПОРТУ АБО КОНКРЕТНОЇ ТОРГІВЛІ
Тому що Інкотермс пропонують комплект термінів для використання в різній сфері торгівлі і регіонах, неможливо завжди точно сформулювати обов'язки сторін. До деякої міри необхідно посилатися на звичай порту або конкретної торгівлі або практику, яку самі сторони могли установити в попередніх операціях (порівняй Статья 9 Конвенції ООН 1990 року про договори для міжнародної торгівлі товарами). Звичайно, бажано, щоб продавці та покупці постійно належним чином інформували один одного про такі звичаї під час обговорення їхніх договорів і при виникненні неясностей пояснювали свою законну позицію відповідними статтями у своїх договорах купівлі - продажу. Такі спеціальні умови конкретного договору будуть заміняти або змінювати все, що було сформульовано як правило тлумачення різних термінів Інкотермс.
МОЖЛИВОСТІ ПОКУПЦЯ ЩОДО МІСЦЯ ВІДВАНТАЖЕННЯ
У деяких ситуаціях може виявитися неможливим на момент укладення контракту купівлі - продажу прийняти точне рішення щодо конкретного пункту чи навіть місця, до якого продавець повинен доставити товар для перевезення. Наприклад, на цей момент могла бути просто вказана територія або досить велике місце, наприклад, морський порт. При цьому звичайно потім обмовляється, що покупець має право або зобов'язаний назвати пізніше більш конкретний пункт на цій території або місці. Якщо покупець зобов'язаний назвати конкретний пункт відповідно до вищевикладеного, результатом невиконання ним цього обов'язку може виявитися відповідальність за ризики і додаткові витрати (статті Б.5. І Б.7. Усіх термінів). Крім того, відмова покупця від права вказати конкретний пункт може дати продавцю право вибрати найбільш підходящий для нього пункт (FCA стаття А.4).
МИТНЕ ОЧИЩЕННЯ
Термін "митне очищення" викликав різночитання. Таким чином, при кожному посиланні на обов'язок продавця або покупця приймати на себе зобов'язання, пов'язані з проходженням товару через митницю країни експорту або імпорту, тепер випливає роз'яснення, що цей обов'язок містить у собі не тільки оплату мита і всіх інших зборів, але також виконання і оплату всіх адміністративних дій, пов'язаних з проходженням товару через митницю й інформацією влади в зв'язку з цим. Далі в деяких областях вважалося, хоча і зовсім неправомірно, непотрібним використовувати терміни, які мають справу з обов'язком митного очищення, коли подібно ситуації в країнах - членах Європейського торговельного союзу або інших областях вільної торгівлі відсутня обов'язок оплачувати мито і відсутні обмеження по імпорту або експорту. Для уточнення цих ситуацій у статті А.2. і Б.2., А.6. і Б.6. відповідних термінів Інкотермс були додані слова "якщо це буде потрібно", щоб терміни використовувалися без будь-якої двозначності у випадках, коли митні процедури не потрібні.
Звичайно бажано, щоб митне очищення було організовано стороною, постійно проживає в країні, в якій має відбуватися це очищення, або принаймні ким-небудь, що діє від імені цієї сторони. Таким чином, експортер звичайно проводить митне очищення для експорту, в той час як імпортер повинен очищати товар для імпорту.
Інкотермс 1990 відрізнялися від цього принципу по торговельних термінах EXW і FAS (обов'язок митного очищення на покупці) і DEQ (обов'язок митного очищення на продавці), але в редакції Інкотермс 2000 терміни FAS і DEQ покладають обов'язок митного очищення товару для експорту на продавця, а товару для імпорту - відповідно на покупця, у той час, як термін EXW, що представляє собою мінімальні обов'язки продавця, був залишений без змін (обов'язок за митне очищення для експорту покладається на покупця). Відповідно до терміна DDP продавець окремо погоджується зробити те, що випливає із самої назви терміна - Доставлено, Мито Сплачено, а саме очистити товар для імпорту і сплатити будь-які випливають з цього мита.
УПАКОВКА
У більшості випадків сторони заздалегідь знають, яка упаковка необхідна для надійного перевезення товару в місце призначення. Однак, тому що обов'язок продавця упакувати товар може значно змінюватися в залежності від способу і тривалості транспортування, визнано за необхідне передбачити обов'язок продавця упакувати товар відповідно умовам транспортування, але тільки в тій мірі, в якій йому відомі обставини, пов'язані з транспортуванням, до укладення договору продажу (порівняй статті 35.1 і 35.2 б Конвенції ООН 1980 про договори з продажу товарів, в якій товар, включаючи упаковку, повинні "відповідати будь-якої конкретної мети, прямо або побічно відомої продавцю на момент укладання договору, за винятком випадків, коли обставини свідчили, що покупець не покладався або йому було недоцільно покладатися на знання і судження продавця ").
ОГЛЯД ТОВАРУ
У багатьох випадках покупцеві можна рекомендувати домовитися про огляд товару до або в момент передачі продавцем для перевезення (так званий огляд перед відправленням або PSI). Якщо договір не передбачає іншого, покупець сам оплачує вартість такого огляду, що проводиться в його власних інтересах. Однак, якщо огляд проводився для того, щоб дати продавцеві можливість виконати будь-які обов'язкові правила, що застосовуються до експорту товару в його власній країні, він повинен сам оплатити такий огляд, якщо не використовується термін EXW, тому що при використанні цього терміна витрати по огляду лежать на покупцеві.
