ИНКОТЕРМС-2000




ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПРОДАВЦЯ ПО ПОСТАВЦІ

Інкотермс зосереджені на зобов'язанні продавця по поставці. Точний розподіл функцій і витрат у зв'язку з постачанням товару продавцем звичайно не викликає проблем, коли сторони мають тривалі торговельні відносини. При цьому вони встановлюють між собою практику ( "лінію торговельних відносин"), якій вони слідують у наступних угодах так само, як раніше. Однак, при встановленні нових комерційних відносин або укладанні договору за допомогою брокерів - що досить поширено при продажі товарів - варто керуватися умовами даного договору купівлі - продажу, а у випадку, коли Інкотермс 2000 включаються в цей договір, використовувати розподіл функцій, витрат і ризиків, що випливає з них.
Звичайно, було б бажано, щоб Інкотермс могли як можна докладніше визначати обов'язки сторін у зв'язку з доставкою товару. У порівнянні з Інкотермс 1990, в цьому відношенні були початі подальші зусилля в деяких конкретних ситуаціях (див. наприклад, термін FCA стаття А.4.). Але було неможливо уникнути посилань на звичаї в торгівлі в статтях А.4. термінів FAS і FOB ( "відповідно до звичаїв порту"). Причиною цього є те, що саме в торгівлі штучним товаром точний спосіб доставки товару для перевезення в договорах відповідно до термінів FAS або FOB різний у різних морських портах.

ПЕРЕХІД РИЗИКІВ І ВИТРАТ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ТОВАРОМ

Ризик втрати або пошкодження товару, а також зобов'язання нести витрати, пов'язані з товаром, переходить від продавця до покупця, коли продавець виконав свої зобов'язання постачання товару. Так що покупець не вправі відкладати перехід ризиків і витрат, всі умови передбачають, що перехід ризиків і витрат може мати місце навіть до постачання, якщо покупець не приймає доставку відповідно до домовленості або не дає таких інструкцій (відносно часу відвантаження і / або місця поставки), які можуть знадобитися продавцю для виконання своїх зобов'язань з постачання товару. Необхідною умовою для випереджального переходу ризиків і витрат є визначення товару як ідентифікованого для покупця або, як передбачено в умовах, виразно відособленого для нього (відповідність договору).
Ця вимога є особливо важливим по терміну EXW, тому що за всіх інших умов товар звичайно визначається як ідентифікований для покупця, коли були прийняті міри для відвантаження або відправлення товару (терміни "F" і "C") або доставки товару в місце призначення (терміни "D"). Однак у виняткових випадках товар може бути відправлений від продавця без упаковки без точного визначення кількості для кожного покупця. У такому випадку передача ризику і витрат не буде мати місце, перш ніж товар не буде ідентифікований раніше вказаним чином (порівняйте також з Пунктом 69.3 Конвенції ООН 1980 "Про договори міжнародного продажу товарів").

ТЕРМІНИ

9.1 "E" - термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно у власному приміщенні продавця. З іншого боку, як часто реально відбувається на практиці, продавець часто допомагає покупцю занурити товар на транспортний засіб, наданий покупцем. Хоча термін EXW відбивав краще б це, якби зобов'язання продавця були розширені і включали навантаження, було прийняте рішення зберегти традиційний принцип мінімальних зобов'язань продавця відповідно до умов терміна EXW, щоб їх можна було використовувати для випадків, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов'язань щодо навантаження товару. Якщо покупець хоче, щоб продавець робив більше, це має бути обумовлено в договорі купівлі - продажу.

9.2 "F" - терміни передбачають, щоб продавець доставив товар для перевезення відповідно до інструкцій покупця. Пункт, в який сторони припускають здійснити постачання відповідно до терміна FCA, викликав утруднення через широку розмаїтість обставин, які можуть зустрічатися в договорах, укладених з цим терміном. Так, товар може бути завантажений на транспортний засіб, присланий покупцем, щоб забрати товар із приміщень продавця; в іншому випадку товар може мати потребу в розвантаженні з транспортного засобу, надісланого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем. Інкотермс 2000 враховують ці варіанти, передбачаючи, що у випадку, коли місцем, названим у договорі як місце доставки, є приміщення продавця, поставка завершена, коли товар занурений на транспортний засіб покупця, а в інших випадках поставка завершена, коли товар наданий у розпорядження покупця без розвантаження з транспортного засобу продавця. Варіанти, що згадуються для різних видів транспорту в терміну FCA стаття А.4. Інкотермс 1990, не повторюються в Інкотермс 2000.

Пункт постачання відповідно до терміну FOB, що збігається з пунктом постачання по термінах CFR і CIF, залишився без змін в Інкотермс 2000, незважаючи на значні суперечки. Хоча поняття по терміну FOB "доставити товар за поручні судна" зараз може здаватися в багатьох випадках невідповідним, воно проте розуміється торговцями і застосовується з урахуванням товару і наявних навантажувальних пристроїв. Було відчуття, що зміна пункту постачання відповідно до терміна FOB може створити непотрібну плутанину, особливо у відношенні продажу товарів, що перевозяться морським шляхом звичайно чартер-партіями.

На жаль, слово FOB використовується деякими торговцями просто для позначення будь-якого пункту постачання - наприклад, "FOB фабрика", "FOB завод", "FOB із заводу продавця" чи інших внутрішніх пунктів. При цьому зневажають значенням абревіатури: Франко борт. Зберігається ситуація, коли таке використання "FOB" має тенденцію створювати плутанину, і його слід уникати.
Важлива зміна має місце в терміну FAS відносно обов'язку очистити товар для експорту, тому що найбільш широко прийнято покладати ці обов'язки на продавця, а не на покупця. Щоб забезпечити належну увагу цій зміні, воно було виділено великими буквами в передмові до терміну FAS.

9.3 "C" - терміни покладають на продавця обов'язок укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов'язково повинен бути зазначений після відповідного "C" - терміну. Відповідно до термінів CIF і CIP продавець повинен застрахувати товар і нести витрати по страхуванню. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, "C" - терміни часто помилково вважаються договорами прибуття, при яких продавець несе всі ризики і витрати, поки товар не прибув фактично в узгоджений пункт. Однак варто підкреслити, що "C" - терміни мають ту ж природу, що і "F" - терміни в тому відношенні, що продавець виконує договір у країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі - продажу відповідно до "C" - термінів, подібно договорам по "F" - термінів, попадають у категорію договорів відвантаження.

У природі договорів відвантаження закладено, що, у той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару звичайним маршрутом і звичайним способом до узгодженого місця повинні оплачуватися продавцем, покупець несе ризики втрати або пошкодження товару, а також додаткові витрати, що виникають внаслідок подій, що мають місце після того, як товар був належним чином доставлений для перевезення. Таким чином, "C" - терміни відрізняються від усіх інших термінів тим, що вони містять дві "критичні" точки. Одна вказує точку, до якої продавець повинен організувати транспорт і нести витрати відповідно до договору перевезення, а інша служить для переходу ризиків. З цієї причини максимальна обережність повинна бути дотримана при додаванні продавцю зобов'язань, які покладаються на нього після переходу ризику за межі вищевказаної "критичної" точки. Сутністю "C" - термінів є звільнення продавця від будь-яких подальших ризиків і витрат після того, як він належним чином виконав договір купівлі - продажу, уклавши договір перевезення, передавши товар перевізнику і забезпечивши страхування відповідно до термінів CIF і CIP.
Сутність "C" - термінів як договорів відвантаження також може бути проілюстрована розповсюдженим використанням документарних кредитів як кращий спосіб оплати, використовуваного в таких умовах. У випадках, коли сторони договору купівлі - продажу домовилися, що продавець одержить оплату при поданні в банк погоджених вантажних документів з документарного кредиту, головній меті документарного кредиту повністю суперечило б, якби продавець ніс подальші ризики і витрати після моменту одержання оплати за документарними кредитами або після відвантаження і відправлення товару. Звичайно, продавцю доведеться нести всі витрати за договором перевезення, незалежно від того, чи оплачений вантаж попередньо, після відвантаження або повинен бути оплачений у місці призначення (фрахт підлягає сплаті вантажоодержувачем у порту призначення); однак, додаткові витрати, які можуть виникнути в результаті подій , що мали місце після відвантаження і відправлення, обов'язково оплачуються за рахунок покупця.

Якщо продавець повинен забезпечити договір перевезення, який включає в себе оплату мита, податків та інших зборів, такі витрати, звичайно, покладаються на продавця, в тій мірі, в якій вони приписані йому відповідно до договору. Тепер це чітко сформульовано в статті А.6. всіх "C" - термінів.

Якщо звичайно полягають кілька договорів перевезення, пов'язаних з перевантаженням товару в проміжних пунктах для досягнення погодженого місця призначення, продавець повинен оплачувати всі ці витрати, включаючи будь-які виникаючі витрати при перевантаженні товару з одного транспортного засобу на інший. Однак, якщо перевізник використовував свої права - відповідно до договору перевезення - щоб уникнути непередбачених перешкод (наприклад, лід, страйки, трудові порушення, урядові постанови, війна або воєнні дії), тоді всі додаткові витрати, що випливають з цього, будуть віднесені на рахунок покупця, тому що зобов'язання продавця обмежене забезпеченням звичайного договору перевезення.

Часто трапляється, що сторони договору купівлі - продажу бажають чітко визначити, до якого ступеня продавець повинний забезпечувати договір перевезення, включаючи витрати по розвантаженню. Оскільки подібні витрати звичайно покриваються фрахтом, коли товар перевозиться звичайними судноплавними лініями, договір купівлі - продажу часто передбачає, щоб товар перевозився в такий спосіб або принаймні відповідно до "умов перевезення вантажів рейсовими судами". В інших випадках після термінів CFR і CIF додаються слова "включаючи розвантаження". Тим не менш, не рекомендується додавати абревіатуру після "C" - термінів, якщо у відповідній сфері торгівлі значення абревіатури не розуміється чітко і не приймається договірними сторонами, або при відповідному законі або звичаї торгівлі.

Зокрема, продавцеві не слід - і він не зміг би - не змінюючи саму природу "C" - термінів брати будь-які зобов'язання щодо прибуття товару в місце призначення, тому що ризик затримки під час перевезення несе покупець. Таким чином, будь-яке зобов'язання щодо часу повинне обов'язково відноситися до місця відвантаження або відправлення, наприклад, "відвантаження (відправлення) не пізніше ...". Договір, наприклад, "CFR Гамбург не пізніше ..." є насправді неправильним і таким чином може викликати всілякі тлумачення. Можна припустити, що сторони мали на увазі, або що товар повинен прибути в Гамбург у визначений день, і в цьому випадку договір є не договором відвантаження, а договором прибуття, або, в іншому випадку, що продавець повинен відправити товар у такий час, щоб товар прибув у Гамбург до визначеної дати, за винятком випадків затримки перевезення внаслідок непередбачених подій.

У торгівлі товарами трапляється, що товар купується, коли він знаходиться на море, і в таких випадках після умови торгівлі додається слово "на плаву". Тому що в цих випадках відповідно до термінів CFR і CIF ризик втрати або пошкодження товару вже перейшов від продавця до покупця, можуть виникнути труднощі тлумачення. Однією з можливостей є збереження звичайного значення термінів CFR і CIF щодо розподілу ризику між продавцем і покупцем, а саме, що ризик переходить після відвантаження: це означало б, що покупець може бути змушений прийняти на себе наслідки подій, які вже мали місце на той момент , коли договір купівлі - продажу набрав сили. Іншою можливістю уточнити момент переходу ризику є час укладення нового договору купівлі - продажу. Перша можливість більш реальна, тому що звичайно неможливо визначити стан товару під час перевезення. З цієї причини Стаття 68 Конвенції ООН 1980 року про договори міжнародної торгівлі товарами (CISG) передбачає, що "якщо на те вказують обставини, ризик приймається покупцем з моменту передачі товару перевізнику, який видав документи, включені в договір перевезення". Однак, це правило має виключення, коли "продавець знав або повинен був знати, що товар був загублений або пошкоджений, і не повідомив про це покупця". Таким чином, тлумачення термінів CFR і CIF з додаванням слова "на плаву" залежатиме від закону, що застосовується до даного договору купівлі - продажу. Сторонам рекомендується переконатися в застосовуваному законі і будь-якому рішенні, яке потім може виникнути. У випадку сумнівів сторонам рекомендується чітко пояснити це питання в їх договоре.На практиці сторони часто продовжують використовувати традиційне вираження C & F (або C і F, CF). Тим не менш, у більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вираження як еквівалентні CFR. Щоб уникнути труднощів тлумачення, сторонам варто використовувати правильний термін, а саме термін CFR, що є єдиною прийнятою в усьому світі стандартною абревіатурою терміна "Вартість і фрахт (... назва порту призначення)".

Терміни CFR і CIF у статтях А.8. збірника Інкотермс 1990 зобов'язували продавця надавати копію чартер-партії у всіх випадках, коли його транспортний документ (звичайно коносамент) містив посилання на чартер-партію, наприклад, за допомогою приватної вказівки "всі інші умови як для чартер-партії". Хоча, звичайно, договірна сторона повинна завжди бути в змозі точно встановити всі умови її договору - переважно під час укладання договору купівлі - продажу - виявляється, що практика надання чартер-партії відповідно до зазначеного вище створює проблеми в зв'язку з операціями документарного кредиту. Обов'язок продавця надавати відповідно до термінів CFR і CIF копію чартер-партії разом з іншими транспортними документами була опущена в Інкотермс 2000.

Хоча статті А.8. збірника Інкотермс мають тенденцію забезпечити надання продавцем покупцю "доказів поставки", варто підкреслити, що продавець виконує цю вимогу, надаючи "звичайні" докази. Відповідно до термінів CPT і CIP це буде "звичайний транспортний документ" і відповідно до термінів CFR і CIF це буде коносамент або морська накладна. Транспортні документи повинні бути "чистими", що означає, що вони не повинні містити застереження або вказівки, що констатує поганий стан товару або упаковки. Якщо такі застереження або вказівки з'являються в документі, він вважається "нечистим" і не приймається банками в операціях документарного кредиту. Однак, слід зазначити, транспортний документ, навіть не містить таких застережень або вказівок, звичайно не надає покупцеві незаперечного доказу відносно перевізника, що товар був відвантажений відповідно до умов договору купівлі - продажу. Звичайно перевізник у стандартному тексті на першій сторінці транспортного документа відмовляється прийняти відповідальність за інформацію щодо товару, вказуючи, що подробиці, включені в транспортний документ, являють собою лише заяви вантажовідправника. Відповідно до більшості застосовуваних законів і принципів перевізник повинний принаймні використовувати розумні способи перевірки достовірності інформації, і його нездатність зробити це може зробити його відповідальним перед вантажоодержувачем. Однак, у контейнерній торгівлі перевізник не має засобів перевірки вмісту контейнера, якщо тільки він сам не відповідав за завантаження контейнера.

Існують тільки два терміни, пов'язані зі страхуванням, а саме терміни CIF і CIP. Відповідно до цих термінів продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. У деяких випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахувати себе і в якій мірі. Тому що продавець укладає страховку на користь покупця, він не знає точні вимоги покупця. Відповідно до умов страхування вантажів Об'єднання лондонських страховиків страхування здійснюється з "мінімальним покриттям" за умовами "C", із "середнім покриттям" за умовами "B" і з "найбільш широким покриттям" за умовами "A". Так як у продажі товарів за терміном CIF покупець може захотіти продати товар у дорозі наступному покупцеві, який у свою чергу може захотіти знову перепродати товар, неможливо знати розмір страхування, що підходить для таких наступних покупців, і, таким чином, традиційно вибирається мінімальне страхування по CIF , що, при необхідності, дозволяє покупцеві вимагати від продавця додаткового страхування. Мінімальне страхування, однак, не підходить для продажу промислових товарів, де ризик крадіжки, розкрадання або неправильної транспортної обробки або зберігання товару вимагає більш, ніж страхування за Умовою "C". Оскільки термін CIP, на відміну від терміна CIF нормально використовується для продажу промислових товарів, було б доцільніше затвердити найбільш широке покриття страхування з CIP, ніж мінімальне страхування по CIF. Але зміна обов'язку страхування продавцем по термінах CIF і CIP приведе до плутанини, і, таким чином, обидва умови зводять обов'язок страхування продавцем до мінімального страхування. Покупцю по терміну CIP особливо важливо знати наступне: при необхідності додаткового страхування, він повинен домовитися з продавцем, що останній надасть додаткове страхування або ж візьме сам на себе розширену страховку. Існують також певні випадки, коли покупець може захотіти одержати більший захист, ніж надається згідно Умовою "A" названого вище Об'єднання, наприклад, страхування від війни, безладь, цивільних хвилювань, страйків або інших порушень роботи. Якщо він бажає, щоб продавець забезпечив таке страхування, він повинен надати йому відповідні інструкції, і в цьому випадку продавець повинен при можливості забезпечити таке страхування.

9.4 "D" - терміни по природі відмінні від "C" - термінів, тому що відповідно до "D" - термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні або в країні імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики і витрати з доставки товарів до цього місця. Таким чином, "D" - терміни означають договори прибуття, в той час як "C" - терміни говорять про договори відвантаження.
Відповідно до "D" - термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення.
Традиційно відповідно до терміна DEQ продавець був зобов'язаний очистити товар, тому що товар повинен був бути вивантажений на пристань і в такий спосіб ввезений до країни імпорту. Але внаслідок змін у процедурах митного очищення в більшості країн, зараз більш доречно, щоб сторона, постійно проживає в зацікавленій країні, здійснювала очищення і платила мита й інші збори. Таким чином, зміна в термін DEQ було внесено з тієї ж причини, що зміна в терміну FAS, про який говорилося раніше. Як у терміну FAS, зміна в термін DEQ також виділено великими буквами у вступі.
Виявляється, що в багатьох країнах торговельні терміни, не включені в Інкотермс, використовуються в основному при залізничних перевезеннях ( "франко кордон"). Однак, за таких умов зазвичай не мається на увазі, що продавець приймає на себе ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення до кордону. У цих обставинах було б переважніше використовувати термін CPT із зазначенням кордону. З іншого боку, якщо сторони припускають, щоб продавець ніс ризик під час перевезення, варто використовувати термін DAF із зазначенням кордону.
Термін DDU був доданий у версії Інкотермс 1990 року. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар до країни призначення без очищення товару для імпорту й оплати мита. У країнах, де митне очищення може бути утруднена і займати багато часу, продавцеві може бути ризиковано брати на себе зобов'язання доставити товар за межі пункту митного очищення. Хоча у відповідності зі статтями Б.5. і Б.6. терміна DDU покупець повинен нести додаткові ризики і витрати, які можуть випливати з неможливості для нього виконати свої зобов'язання по очищенню товару для імпорту, продавцеві рекомендується не використовувати термін DDU у країнах, де можливо очікувати утруднень при очищенні товару для імпорту.

Страницы:
16 15 14 13 12 11 10 9






Последние обьявления
Авторизация
Логин:  
Пароль:  
 
Для того, что бы получить дополнительные возможности в системе, Вам надо пройти регистрацию . Регистрация бесплатная

ИНКОТЕРМС-2000 - www.PromWood.com
Пользователи OnLine: 
История лесоводства | Деревообработка | Породы древесины | Сушка древесины | Станки и оборудование | Отделка деревом | Биотопливо | Древесный уголь | Лесной справочник | Охота